У Києві історична будівля на вул. Володимирській, 4 знову опинилася в центрі скандалу. Спочатку власник будинку добудував аж два зайвих поверхи, а потім – без дозволів, уже в розпал повномасштабної війни почав добудовувати третій поверх. Департамент захисту культурної спадщини написав припис із вимогою демонтувати конструкції та відмовитися від сумнівної ідеї. Однак власник приміщення прибирати вже розпочате будівництво не поспішає. Терміни розпорядження закінчилися, а конструкції, з якого має вирости вже третій зайвий поверх, усе ще на місці.
Виною всьому ОСББ “Крит”, яке належить громадянинові Греції. Він також володіє юридичною компанією і в судах успішно скасовує рішення місцевої влади, які заважають йому “добудовувати” історичні будівлі. Про те, як у центрі столиці з чотириповерхової історичної будівлі намагаються зробити сучасну багатоповерхівку, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.
“Крит” на історичній будівлі
Будинок на вулиці Володимирській, 4 розташований у самому центрі Києва. Будівлю звели ще у 1860-ті, через двадцять років до неї добудували два поверхи (до чотирьох поверхів). А майже через 160 років до будівлі “приростили” ще два поверхи.
У результаті історичну будівлю “модернізували”, а на думку деяких киян – понівечили. 2023-го навколо історичного будинку виник черговий скандал. Кияни почали скаржитися: вже без будь-якої реконструкції, у розпал повномасштабної війни, до будинку намагаються прибудувати ще один зайвий, уже третій за рахунком поверх.
У ситуації втрутилася місцева влада. Згідно з приписом департаменту КМДА, конструкцію мають демонтувати. Депутатка Київради Євгенія Кулеба опублікувала припис Департаменту захисту культурної спадщини, а також повідомила, що вона разом із представниками департаментів благоустрою та захисту культурної спадщини і поліції побувала на даху вказаної будівлі.
Балансоутримувач будівлі – ОСББ “Крит” (також назва острова у Греції). А володіє об’єднанням громадянин Греції Літінас Іоанніс. Йому також належить “Мекас Інвестмантс Л.В”, компанія “Крит”, юридична компанія “Л.Л.С. та партнери”. Усі вони зареєстровані на вул. Володимирській, 4.
Дмитро Перов, юрист та захисник культурних пам’яток, розповідає OBOZREVATEL: київська влада за допомогою розпорядження Департаменту благоустрою може зобов’язати демонтувати конструкцію. Однак проблема полягає в тому, що в суді такий припис може бути скасовано. У 2020-му ОСББ “Крит” таким приписом вже намагалися зобов’язати прибрати надбудову, однак у суді вони відстояли право на нові поверхи.
“Забудовник, балансоутримувач або власник бере розпорядження і йде до суду. Зараз поширена практика, коли суди скасовують такі розпорядження”, – говорить Перов.
Найімовірніше, для демонтажу двох зайвих поверхів доведеться подавати на ОСББ “Крит” до суду та вимагати, щоб вони демонтували незаконну надбудову. Варто зазначити, що зайві поверхи – це не лише шкода архітектурі, а й небезпека для збереження культурної спадщини. Якщо будинок проєктувався з урахуванням певного навантаження на фундамент, на несучі конструкції, збільшення кількості поверхів може призвести до руйнування.
Євгенія Кулеба, депутатка Київради, розповіла: власник цієї компанії поводиться невідповідально, ним незадоволені й ті, хто орендує у нього нерухомість. “Надії на те, що він добровільно виконає розпорядження, немає”, – каже депутат. За три дні, які йому дали на демонтаж, жодних дій він не зробив.
“Вихід – лише подавати до суду”, – пояснює Кулеба. Водночас судовий процес може тривати довгі роки. І це при тому, що йдеться про демонтаж лише останнього третього поверху.
Євгенія Кулеба погоджується: тепер правила прописані так, що вони захищають інтереси забудовників, навіть якщо забудовники порушують закони. Закон необхідно змінювати, проте нині конкретних пропозицій немає.
Перов поділився досвідом Німеччини та Австрії. У цих країнах навчилися боротися з охочими “доробити” історичні будівлі на власний розсуд. Наприклад, якщо роботи провели без затвердження (йдеться навіть про незначні зміни), то комунальні служби без дозволу балансоутримувача та власника повертають будинок у первісний вигляд. Наприклад, перефарбовують або демонтують конструкцію. Після комунальних служб надсилають власнику будівлі рахунок – він зобов’язаний постфактум сплатити ці роботи.
Є й куди жорсткіша практика: якщо балансоутримувач, орендар, власник історичної будівлі вчиняє дії, що призводять до шкоди для будівлі, то нерухомість взагалі можуть забрати. Законодавство прописане так, щоб передусім захистити історичні пам’ятки, а не інтереси бізнесу. В Україні насамперед захищають забудовників, а суди часто скасовують рішення про штрафи та стягнення місцевої влади.