У Раді сказали, що старий житловий фонд будуть не зносити, а ремонтувати. / Wikipedia
У Верховній Раді спростували відомості про вірогідний масовий демонтаж застарілого житлового фонду, наприклад, хрущовок. На цей момент жодних вердиктів щодо такого знесення не приймали. Разом з тим, питання реставрації подібного житла потребує окремого законодавчого врегулювання, праця над яким досі триває.
Про це інформує Delo.ua з посиланням на заяву голови комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, народної обраниці Олени Шуляк.
Хрущовки не руйнують
Згідно з її словами, у парламенті поки не розглядають якихось задумів стосовно демонтажу хрущовок. Окрім того, чинні законодавчі ініціативи в даній сфері припускають перш за все відновлення такого житла, а не його руйнування.
“Ніхто нічого руйнувати не планує. Ми насправді активно працюємо над новою житловою політикою, і базовий законопроєкт щодо неї вже схвалено. Проте питання реновації застарілого житлового фонду, зокрема хрущовок, хоч і пов’язане з житловою політикою безпосередньо, все ж потребує окремо виписаної законодавчої бази”, – пояснила Шуляк.
50% будівель – хрущовки
Вона акцентувала, що проблема застарілого житлового фонду в Україні має істотний розмах. За даними, зібраними ще до повномасштабної війни, в країні нараховується понад 30 тисяч подібних об’єктів, з яких більше ніж 10 тисяч – це хрущовки. У певних містах їхня частка може досягати до 50%.
Разом з тим, останньою законодавчою ініціативою, що безпосередньо відноситься до даного питання, є проєкт закону №6458. Його ухвалили у першому читанні ще у вересні 2022 року, однак після цього документ зазнав значної кількості поправок і потребує істотного доопрацювання.
Реставрація замість демонтажу
Як роз’яснила Шуляк, даний проєкт закону не передбачає простого демонтажу будинків. Йдеться передусім про комплексну відбудову застарілого житлового фонду. Вона може мати різні варіанти – від модернізації окремих багатоквартирних будівель в межах кварталу до оновлення інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури.
“У кожному конкретному випадку спосіб відбудови має розроблятися з урахуванням підсумків технічного обстеження будівель і споруд, енергетичного аудиту та техніко-економічних обчислень. Тобто не йдеться про універсальне рішення для всіх будівель без винятку”, – зазначила вона.
Демонтаж – коли інші варіанти неможливі
Окремо Шуляк акцентувала: у поточній редакції проєкту закону демонтаж будівель, розглядається лише як виключення – у випадках, коли інші варіанти відновлення неможливі.
“Знесення багатоквартирних будинків із подальшим зведенням нових допускається виключно в тому випадку, коли застосування інших методів відбудови неможливе”, – підкреслила вона.
Лише після публічних обговорень
За словами Шуляк, парламент ще не дійшов до остаточного вердикту. Після доопрацювання законопроєкт повинен пройти стадію публічних консультацій. Теперішня ситуація з війною дуже змінила нюанси житлової політики та відновлення житлового фонду.
Крім того, через складну тему та масштабні наслідки рішення щодо реставрації застарілого житла не можуть ухвалюватися без широкого обговорення із зацікавленими сторонами.
“Ми активно використовуємо інструмент публічних консультацій і щодо єВідновлення, і щодо нового житлового законодавства тощо. Крім цього, зараз у нас проходять робочі групи по детінізації ринку оренди, а також упорядкування ринку рієлторських послуг. Це потрібно для того, щоб одержати зворотний зв’язок і доопрацювати ініціативу так, щоб вона дійсно працювала”, – підсумувала Шуляк.
Нагадаємо, в Раді почали обговорення законопроєкту покращення варіантів управління житловим фондом у межах нової житлової політики. Йдеться, зокрема, про створення у кожному багатоквартирному будинку, де немає ОСББ, окремої юридичної особи – товариства співвласників.