Потрібні «зелені коридори». Український бізнес просить Єврокомісію створити маршрути для експорту зерна в порти Європи За його словами, після того, як ціна на зерно (FOB) впала приблизно на 200 євро за тонну, продавці перестали везти його в Клайпеду через високу вартість транспортування. «Ціна на сільгосппродукцію в той час, коли було вигідно возити через Польщу (транзитом до Литви, — ред.), була дуже високою, зерно коштувало 350−400 євро за тонну FOB, зараз ціна 200−250. Це означає, що торговці або виробники не можуть собі дозволити витрачати значні суми на транспортування, їм це невигідно», — сказав Римкус. За його інформацією, значна частина експортованого українського зерна зараз прямує на дунайські термінали, що розширюються, тому в Римкуса мало надій на те, що сільгосппродукцію знову транспортуватимуть через Клайпеду. На думку Римкуса, прориву можна очікувати тільки в тому разі, якщо Євросоюз допоможе Україні експортувати зерно через Європу, компенсуючи частину транспортних витрат. Як повідомлялося раніше, Литва просуває ідею експорту українського зерна через порти країн Балтії і, зокрема, через Клайпеду. Керуючий Клайпедським портом Альгіс Латакас заявив минулого тижня, що після припинення Росією своєї участі в зерновій угоді Клайпеда може прийняти понад 10 млн тонн зерна, але, за його словами, найбільшою проблемою залишається питання його доставки в порт.