Молочні продукти замінюють м'ясо, а м'ясна продукція — молочну: як господарство вирівнює прибутки

” data-title=”Єдиний напрямок відшкодовує інший: аграрій з Вінницької області поєднує молочне та м’ясне тваринництво” data-url=”https://kurkul.com/news/41843-odin-napryam-kompensuye-inshiy-fermer-z-vinnichchini-poyednuye-molochne-ta-myasne-skotarstvo”> Єдиний напрямок відшкодовує інший: аграрій з Вінницької області поєднує молочне та м’ясне тваринництво 5 серпня 2026 15 0

ФГ «Велес Віта» з Вінницької області інтегрує два сектори тваринництва — молочне та м’ясне скотарство, маючи 9,7 тис. голів великої рогатої худоби, з яких 2,5 тис. становлять дійне стадо.

Про це повідомив керівник господарства Петро Струсевич під час АгроЕкспедиції Молоко 2026, організованої за сприяння «КВС-УКРАЇНА» та Credit Agricole Bank.

«Бізнес у сфері ВРХ — це справді складний виклик. Вирощування пшениці доступне багатьом. Але робота зі худобою — це зовсім інший рівень. Вона вимагає постійної уваги та безперервного розвитку», — наголосив Петро Струсевич.

За його словами, комбінування молочного та м’ясного скотарства дозволяє компенсувати спади в одному напрямку за рахунок іншого. Коли вартість молока знижується, прибуток забезпечують бички, а коли спостерігається падіння на ринку м’яса — виручає молочна продукція. Саме такий підхід допоміг господарству подолати минулу зиму: в період піку кризи в молочній галузі було реалізовано близько 600 бичків, що забезпечило обігові кошти.

«Складно планувати на перспективу, як це прийнято в цивілізованих країнах — ще три місяці тому була висока зацікавленість у бичках, а сьогодні попит на м’ясо різко впав», — додав керівник ФГ.

Молочний напрямок функціонує за інтенсивною методикою, з акцентом на показник надою. Кожна корова продукує приблизно 11 тисяч літрів на рік і залишається в стаді 3–4 роки, після чого щороку бракується 35–40% поголів’я. Молодняк при цьому перебуває переважно на відкритому повітрі протягом 95% року, незалежно від сезону, — ця система була запроваджена з першого дня діяльності.

Для аграрія пріоритетом є добробут тварин, тому корівники були модернізовані відповідно до цих потреб:

бокси обладнані за нідерландськими стандартами;
використовується програмне забезпечення для моніторингу стада;
телят годують за допомогою спеціального пристрою, що готує молочну суміш із температурою 39–40°C;
впроваджено систему автоматизованого вивезення гною;
встановлено систему клімат-контролю;
використовується робот-пилосос для збору кормових залишків;
передбачено три типи підстилки — сепарований гній, матраци та гумові мати.