Фото: SuperAgronom.com
Обробка насіння озимої пшениці дала змогу більш ніж удвічі підвищити біологічну врожайність у порівнянні з необробленим контролем. У польовому експерименті, проведеному спільно з дослідниками НУБіП України у 2025–2026 роках, максимальний показник досяг 14,2 т/га проти 6,5 т/га без обробки.
Про це докладно у статті «Від захисту насіння до врожаю: результати незалежного дослідження топових протруйників на зернові культури» на SuperAgronom.com.
Дослідження виконувалися у Київській області на сорті озимої пшениці Петрос. Загалом було порівняно 11 варіантів, включаючи сучасні фунгіцидні та інсекто-фунгіцидні протруйники Авіценна Плюс та Стеліум Ультра. Попередником також була пшениця, що створювало підвищений інфекційний фон для оцінки дієвості препаратів.
Після складних умов перезимівлі ознаки кореневих та прикореневих гнилей навесні виявилися лише на контрольних ділянках без обробки. Там же спостерігалася найбільша кількість рослин із симптомами септоріозу, тоді як на оброблених варіантах плямистості листя або не виявлялося, або фіксувалося лише на поодиноких рослинах.
Найвища біологічна врожайність серед досліджених варіантів становила 14,2 т/га. Інші протруйники забезпечували, зокрема, 13,2–13,5 т/га, тоді як найнижчий результат серед наведених варіантів із фунгіцидним протруюванням становив 11,9 т/га. Отже, усі ці показники суттєво перевищували контрольні 6,5 т/га.
Водночас дослідники не виявили статистично значущої різниці між варіантами протруйників за кількістю колосків і зерен у колосі та масою зерна. На оброблених ділянках формувалося 44–46 зерен у колосі загальною масою 2,3–2,4 г. Результати отримані в рамках одного польового експерименту та відображають біологічну врожайність пшениці за конкретних умов сезону 2025/26.
Ключова тема
Осіння посівна 2027
Оленa Бaсaнець, SuperAgronom.com