Як вилучення “військового” ПДФО до держбюджету вплине на життя ОТГ 22.09.2023 17:40 Укрінформ Маємо непросте завдання: забезпечити оборонні потреби держави та не втратити при цьому здобутки децентралізації
Цього тижня міністр фінансів Сергій Марченко представляв у Верховній раді урядовий проєкт Закону “Про Державний бюджет України на 2024 рік”. Також у межах бюджетного процесу народні обранці проголосували у першому читанні за два законопроєкти – №10038 з пропозиціями про збільшення на понад 300 мільярдів гривень цьогорічного бюджету та №10037, щодо змін до Бюджетного кодексу. Останній передбачає вилучення під час воєнного стану “військового” ПДФО до спеціального фонду держбюджету і використання цього ресурсу на виробництво дронів та вітчизняного озброєння. Тоді як зараз цей податок акумулюється переважно в бюджетах місцевих громад (за чинним законодавством, 64% ПДФО, включаючи податок із грошового забезпечення військовослужбовців, залишаються на місцях). Прогнозовано ще до реєстрації у парламенті відповідного законопроєкту пропонована зміна спровокувала палкі дискусії в суспільстві. Які ж ключові аргументи зацікавлених сторін та чи можливий компроміс?
ГРОШІ НА ОБОРОНУ ЗАРАЗ, БРУКІВКА – ПІСЛЯ ВІЙНИ: ПОЗИЦІЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ВЛАДИ
Більше половини усього бюджетного ресурсу 2024 року – майже 1,7 трильйона гривень – Україна планує спрямувати на сектор безпеки та оборони. Це на 113 мільярдів гривень більше, аніж цьогоріч. Левову частку додаткового ресурсу хочуть спрямувати на закупівлю і власне виробництво дронів, озброєння та боєприпасів. Зокрема, через спеціальний фонд на розвиток такого виробництва надійдуть 93 мільярди гривень, ще до 30 мільярдів вдасться залучити за рахунок державних гарантій.
При цьому іншого варіанта наповнення спецфорнду, окрім як через перерозподіл частини податкового ресурсу, немає. І переспрямування на ці цілі саме тієї частини ПДФО, яку держава сплачує за військовослужбовців, в уряді вважають оптимальним та найбільш справедливим кроком. Адже цьогорічне перевиконання багатьох місцевих бюджетів пояснюють не інвестиційним бумом чи розквітом бізнесу на місцях, а саме зростанням надходжень із підвищених виплат війковослужбовцям частин, що “приписані” в місцях постійної дислокації на території відповідних громад.
Данило Гетманцев
“ОТГ отримують ці гроші без будь-яких зусиль. Перевиконання бюджетів відбувається не внаслідок розвитку бізнесу, залучення інвестицій чи створення інфраструктури. Це – надходження з оподаткування виплати “бойових” хлопцям, які захищають країну на передовій, чия військова частина зареєстрована на території якоїсь громади. Є такі ОТГ, бюджет яких збільшився у 4-5 разів порівняно з мирним часом. Готуючи законопроєкт, ми робили вибіркові розрахунки за деякими громадами. Так ось, подекуди бюджет на одного мешканця становить 3 мільйони гривень!”, – розповів у коментарі Укрінформу голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Зрозуміло, що освоїти такі кошти – та ще й в умовах воєнних обмежень – громади не можуть. На середину вересня залишки на рахунках місцевих бюджетів перевищили 220 мільярдів гривень. Ці гроші лежать без руху. Тоді як держава рахує кожну копійку, працює з партнерами, яких просить про додаткове фінансування наших не військових потреб. “За таких обставин ми не можемо дозволити всерйоз обговорювати альтернативу: дороги – чи зброя, бруківка – чи зброя, фонтани – чи зброя, стадіони – чи зброя. Всім (і місцевій владі також) зрозуміло, що зброя є абсолютним пріоритетом. Після війни ситуація, звісно ж, зміниться. Тому й пропонується змінити порядок зарахування ПДФО із виплат військовим лише тимчасово”, – емоційно аргументує парламентарій.
За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, проблема не в тому, що ці гроші в ОТГ є, а у тому, що такий дефіцитний в умовах війни ресурс не використовується або ж використовується на другорядні потреби. Оскільки обов’язки місцевих органів з початку війни не змінилися, додаткових обов’язкових витрат немає, гроші накопичуються на рахунках, де переважно лежать “мертвим вантажем”. “Обсяги сплаченого ПДФО під час російського вторгнення збільшилися у 7,6 раза. Очікуваний прогноз надходжень за нинішній рік – 83,6 мільярдів гривень, наступного року – 101,8 мільярда. Нагадаю, що 2021 року ПДФО із виплат військовим становив лише 12 мільярдів гривень, які йшли громадам. Звичайно, таке зростання відбулося виключно за рахунок збільшення видатків держави на сектор оборони”, – пояснив Шмигаль. Тому, за його словами, і пропонується протягом четвертого кварталу та упродовж наступного року переспрямовувати ці надходження на виробництво українських озброєнь. Це має забезпечити частину додаткового ресурсу, потреба в якому виникне з ухваленням згаданих змін до цьогорічного бюджету, а головне – значно вплине на оборонні спроможності держави у прогнозовано непростому (у тому числі, й через невизначеності з обсягом міжнародної фінансової допомоги) 2024 році.
Очікуваний обсяг таких надходжень з 1 жовтня 2023-го до кінця року – 25,8 мільярда гривень, у 2024 році – 93,7 мільярда.
У разі ухвалення законопроєкту №10037 відповідні надходження використовуватимуть за такими напрямами:
– 50% – Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України для заходів із закупівлі спеціальної техніки та обладнання; – 50% – Міністерству з питань стратегічних галузей промисловості України на виконання державних цільових програм реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення.
НЕПЛАТОСПРОМОЖНІ ГРОМАДИ ТА ЗБІЛЬШЕННЯ ВИТРАТ НА УПРАВЛІННЯ: КОНТРАРГУМЕНТИ ПРОТИВНИКІВ “РЕФОРМИ”
Водночас у даного рішення про тимчасове переспрямування коштів ПДФО чимало противників – зокрема в експертному середовищі і, звісно ж, в органах місцевого самоврядування. Є побоювання, що в разі ухвалення рішення громади втратять до чверті власного ресурсу. Тож деякі з них взагалі стануть неплатоспроможними. “Може здатися, що надлишок грошей є в усіх громад, але стан місцевих бюджетів неоднаковий. Профіцит понад 10% мають 904 із 1 646 місцевих бюджетів. При цьому 227 громадам коштів не вистачає. Які причини цього явища? Основним джерелом наповнення місцевих бюджетів є (якраз) ПДФО, частина якого йде до держбюджету”, – пояснює старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай. Він нагадав, що війна спричинила значну внутрішню міграцію, переміщення бізнесів та суттєве збільшення чисельності військових, з грошового забезпечення яких сплачується ПДФО. За шість місяців 2023 року “військовий” ПДФО приніс місцевим бюджетам 50 мільярдів гривень – 36% доходів громад від ПДФО та 15% усіх їхніх надходжень. Зрозуміло, що втрата цього ресурсу для багатьох громад буде доволі болісною. “Аналіз показує, що перенаправлення “військового” ПДФО з місцевих бюджетів до державного не є оптимальним рішенням. Таке рішення посилить наявні перекоси і загрожуватиме належній роботі органів місцевого самоврядування, які отримали більше повноважень у результаті реформи децентралізації”, – робить висновок Гайдай.
Источник: www.ukrinform.ua
