Нова стратегія доходів: «спрощенців» поменшає, податкові надходження зростуть 29.12.2023 15:30 Укрінформ Аналізуємо заходи, передбачені Національною стратегією доходів до 2030 року, і те, як вони впливатимуть на українців та українську економіку
Україна виконала останнє із цьогорічних завдань у межах чинної програми співпраці з МВФ: уряд затвердив Національну стратегію доходів на 2024-2030 роки. Напередодні Міністерство фінансів оприлюднило цей документ. Стратегія покликана підвищити власні доходи країни, зменшивши залежність від зовнішньої допомоги. Вирішено досягати цієї цілі не через зростання податків, а завдяки покращенню їх адміністрування, ліквідації необґрунтованих пільг, зменшенню кількості винятків із загальних фіскальних правил, мінімізації можливостей для застосування «схем» ухилення і податкової мінімізації та уникнення корупції через деперсоніфікацію даних про платників. Все це у комплексі має не лише посилити фіскальну спроможність держави, а й прискорити адаптацію нашого податкового та митного законодавства до стандартів ЄС і простимулювати повоєнне відновлення та економічне зростання.
НОВИЙ МИТНИЙ КОДЕКС, ЦИФРОВІЗАЦІЯ І ЗНЕОСОБЛЕННЯ ПОДАТКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ
Ледь не половина доволі об’ємного документа (загалом майже на 150 сторінок) присвячена майбутньому оновленню Податкової та Митниці і зміні підходів до формування митної та податкової політики. Власне, доки фіскали не змінять свої підходи із нинішнього ухвалення рішень на власний розсуд, зокрема, у питаннях карати чи милувати як заманеться, втілення інших передбачених документом заходів, поміж яких і низка непопулярних, не розпочнеться, – запевняють в Мінфіні.
Тобто, у першу чергу обмежать втручання контролерів у діяльність бізнесу через шляхом консолідації даних та перехід на роботу зі знеособленою інформацією, коли фіскали не матимуть безпосереднього доступу до особистих та реєстраційних даних платника, що приховають за цифровими кодами у реєстрах. На практиці: якщо податківець виявить порушення в роботі суб’єкта господарювання, чия звітність фігурує під кодом припустимо 313233, він не зможе ідентифікувати цей бізнес, аби, приміром, зателефонувати його власникові й запропонувати «за винагороду» зменшити податкове зобов’язання, скасувати чи мінімізувати накладені штрафні санкції або ж першочергово повернути йому ПДВ.
В Мінфіні вважають, це посилить довіру до держави, і лише потім можна змінювати податкову, митну політики, спираючи на оновлені вимоги до ефективності роботи працівників цих органів. Загалом Стратегією передбачено кілька десятків різних технологічних та організаційних заходів, спрямованих на унеможливлення корупції у митних та податкових органах.
При цьому Митниця отримає право займатися оперативно-розшуковою діяльністю та проводити досудове розслідування у справах про контрабанду, рішення про криміналізація якої вже прийнято та погоджено президентом.
2024 рік, незважаючи на продовження війни, має стати визначальним для підготовки інституційних пертурбацій. Поетапне втілення решти ключових реформ у межах реалізації Нацстратегії заплановане на 2025-2027 роки. А деякі новації – як-от, перегляд спрощеної системи оподаткування та впровадження прогресивної шкали оподаткування доходів фізичних осіб, – визначені як заходи на довгострокову перспективу. Про це – докладніше.
ЗМІНИ ДЛЯ ГРОМАДЯН: ПРОГРЕСИВНА ШКАЛА ПДФО І ПРИВ’ЯЗКА ПОДАТКУ НА НЕРУХОМІСТЬ ДО ЇЇ РИНКОВОЇ ВАРТОСТІ
Очікується, що середній рівень заробітної плати в країні щороку зростатиме на 4-5 тисяч гривень: 21809 гривень наступного року, 25732 – 2025-го, 30260 гривень – у 2026 році. Тож плануються зміни в оподаткуванні зарплатні та інших доходів громадян.
Основна пропозиція – повернення до прогресивної шкали оподаткування. Параметри і конкретні ставки визначатимуться окремо, залежно від стартових умов реформи. Сенс у тому, щоб прибрати зловживання при працевлаштуванні та збільшити доходи бюджету.
Нагадаємо, що нинішній податок на доходи фізичних осіб складає 18% та діє з 2016 року. Його запровадили через неможливість на той час ефективно контролювати реальні доходи громадян. До того ж сьогодні вже стало очевидним, що багато підприємців зловживають тим, що обирають для своїх найманих працівників статус самозайнятих осіб (ССО) замість укладання із ними стандартного трудового договору. Не в останню чергу – завдяки низькій ставці (5%) оподаткування доходу фізичної особи в межах ССО порівняно зі ставкою оподаткування ПДФО у 18% та військовим збором у 1,5 % для найманого працівника.
Пропонується й також диференційований підхід до оподаткування нерухомого майна.
До війни держава отримувала від такого оподаткування усього 8,7% загальних надходжень місцевих податків і зборів, або 2,2% від загальної суми податкових надходжень до місцевих бюджетів. Такі незначні надходження пояснюються тим, що чинна система оподаткування нерухомості дещо несправедлива – базується на площі об’єктів, виходячи з мінімального розміру заробітної плати. При цьому власники сплачують однакову суму податку, незалежно від місця розташування таких об’єктів – чи то, елітне майно в центрі міста, чи те, що розташоване на околицях міст або в селах.
Тому автори Стратегії вважають, що більш справедливо платити податок з урахуванням оціночної вартості майна. Але для цього доведеться ще розробити методику її оцінювання. Тож запровадження диференційованої шкали оподаткування нерухомості – справа не швидка.
ЗМІНИ ДЛЯ БІЗНЕСУ: СКАСУВАННЯ ПІЛЬГ ТА СКОРОЧЕННЯ КІЛЬКОСТІ ПОДАТКОВИХ «СПРОЩЕНЦІВ»
Змінам в оподаткуванні бізнесу присвячено кілька розділів Національної стратегії доходів. Акцент – на уніфікації підходів до оподаткування й мінімізації винятків із загальних правил. Зокрема, в частині надання пільг.
Як аргумент на користь їх скасування, автори наводять дані статистики, згідно з якими за перше півріччя 2023-го через податкові пільги державний бюджет втратив 57,5 мільярдів гривень. А за весь минулий рік – 76,3 мільярда. Найбільша частка припадає на пільги з ПДВ (понад 65%). Більше 30% врат пов’язані з пільгами при сплаті податку на майно. До 3 мільярдів гривень на рік держава втрачає через пільги зі сплати податку на прибуток.
Спрощена система оподаткування теж під прицілом, бо визнається, що підприємці нею надто зловживають. Тож Стратегія передбачає поступове обмеження кількості українських «спрощенців».
Зміни для юридичних осіб та ФОПів, які працюють на спрощеній системі оподаткування, будуть різними.
1. Юрособи взагалі втратять можливість працювати з такою податковою пільгою. Але процес їхнього повернення до «нормальних» умов оподаткування буде поступовим. Протягом трьох років, починаючи з 2025-го, ставки податку на прибуток поступово збільшуватимуть до 18%.
2. ФОПів 2 та 3 груп «спрощенки» об’єднають в одну групу. Ставки ж оподаткування залежатимуть від виду діяльності й коливатимуться від 3% (торгівля споживчими товарами) до 17% (для деяких послуг). Проте, це ще не все. У більш віддаленій перспективі ставки планують збільшувати, аби стимулювати перехід підприємців на загальну систему оподаткування.
3. Діятиме норма про обов’язкове РРО (класичне чи програмне).
4. Скасують винятки у документальному підтвердженні походження товарів, що має мінімізувати продажі контрабандних та контрафактних товарів.
5. Облік стане обов'язковим, що для багатьох ФОПів є неприємною новиною. Приємна ж новина: облік буде максимально спрощеним, аби мінімізувати витрати на його ведення.
6. ФОПи 1 групи в майбутньому сплачуватимуть не фіксований внесок, як зараз, а податок з отриманого доходу. Відповідно, й тут посилюються значення та роль обліку й звітності.
7. Базу оподаткування для фермерів-фізосіб 4 групи планують розширити починаючи з оподаткування на підставі оцінки землі.
8. Зате зареєструвати й закрити ФОП незабаром можна буде без проблем: процедура автоматична – пов’язана з відкриттям чи закриттям підприємницького рахунку в банку. Окрема реєстрація суб’єкта господарської діяльності у випадку з фізособами не знадобиться. А гроші, отримані підприємцем на інші рахунки, оподатковуватимуться ПДФО на загальних підставах.
«Ще у 2021-му році на основі кількісного дослідження «спрощенки» ми підготували записку, де для зменшення зловживань ССО рекомендували обов'язкове ПДВ для торгівлі на «спрощенці», переорієнтування 1-2 груп на малий бізнес у конкретних видах діяльності та повну фіскалізацію 3-ї групи. Кроки з Нацстратегії ширші та місцями жорсткіші, подекуди «диявол» може бути в деталях (в першу чергу – в диференційованих ставках, порозі для ПДВ, а також в податковому контролі через залишки на банківських рахунках), але в цілому – це кроки у правильному напрямі. До «спрощенки», яка дає свободу та можливості зростання для справді малого бізнесу і перекриває кисень для «схематозу», який викривлює конкурентне середовище в країні», – прокоментував старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай.
Хоча у коментарях до його допису, як і під іншими тематичними публікаціями в соцмережах, знаходимо чимало критики на адресу документа саме в частині співпраці держави із ФОПами. Багато хто вважає, що скасування пільг під час повоєнної відбудови недоречне. Адже пільгові умови часто є ледь не головним стимулом для економічного розвитку… Словом – і до ворожки не ходи – ці пропоновані Національною стратегією доходів зміни у процесі втілення викличуть ще не одну палку дискусію. Тож Укрінформ обов’язково повернеться до цієї теми.
Доволі критично сприймаються також і пропозиції про приведення ПДВ у відповідність до законодавства ЄС, скасування знижених ставок та пільг, які не передбачені відповідними директивами Євросоюзу. Але. Нагадаємо, що це – кроки на перспективу, які почнуть впроваджувати не раніше, аніж за рік-два по завершенні війни. Це ж стосується і намірів підвищити акцизи на паливо, алкогольні напої та тютюнові вироби до рівня мінімальних ставок в ЄС.
Отже, попереду на Україну чекає непроста практична робота із втілення Національної стратегії доходів. І звісно ж, активне громадське та експертне обговорення документа. Тим більше, що самою Стратегією передбачене узгодження конкретних параметрів передбачених змін, у тому числі, і ставок та термінів зміни окремих податків. При цьому маємо зважати на основний форс-мажор – невизначеність із термінами тривалості війни, від чого залежатимуть як макрофінансові, так і інші важливі показники, що визначатимуть «поріг», з якого стартують передбачені Нацстратегією реформи.
Бізнес Економіка Євроінтеграція ФОП Мінфін Митниця МВФ Податки Реформа Цифровізація
Источник: www.ukrinform.ua
