Перезавантаження БЕБ: коли на нього чекати та що буде потім з Бюро 27.10.2023 08:00 Укрінформ Вимога МВФ – створення в Україні єдиного органу з протидії економічним злочинам. Чи впорається із цим завдання Бюро економічної безпеки?
Поміж небагатьох депутатських поправок, підтриманих Верховною радою при розгляді в першому читанні проєкту бюджету-2024, – пропозиція про зменшення на 409 млн грн фінансування Бюро економічної безпеки та обмеження (із 4000 до 1400) максимальної кількості його співробітників. І це – не єдина неприємна для працівників БЕБ новина: схоже, у політичному та бізнес-середовищах стає все більше прибічників ідеї перезавантаження створеного лише позаторік правоохоронного органу.
ЩО НЕ ТАК ІЗ БЕБ: НАДТО СКЛАДНІ ЗАВДАННЯ, ХВОРОБИ РОСТУ ЧИ КАДРОВІ ПРОРАХУНКИ?
Необхідність перезавантаження пояснюють тим, що Бюро, мовляв, так і не стало передовсім аналітичною структурою, яка запобігає та протидіє економічним злочинам. Натомість, діючи силовими методами, нічим принципово не відрізняючись від колишньої податкової міліції з її тиском на бізнес та “масками-шоу”. Одна з ключових причин цього, за оцінками прибічників нової реформи, – формальний підхід до кадрових конкурсів (чи й їх повна відсутність за багатьма вакантними позиціями), унаслідок чого кістяк нового Бюро – це колишні посадовці тієї ж ліквідованої податкової міліції.
При цьому домовленостями з МВФ передбачене створення в Україні єдиного органу, який протидіятиме економічним кримінальним злочинам проти держави та ухиленню від сплати податків. За визначенням, ним має стати саме БЕБ. Але чи зможе Бюро у нинішньому вигляді виконувати таку функцію? Багато хто сумнівається.
Претензії до діяльності Бюро економічної безпеки почали з’являтися ледь не з перших днів його роботи. Навіть призначення першим керівником Бюро колишнього голови Державної фіскальної служби багато хто сприйняв у штики, незважаючи на те, що Вадим Мельник переміг у відкритому кадровому конкурсі.
Проте були й ті, хто вірив у майбутній успіх нової структури, яка, за законом, має орієнтуватися передовсім на аналітичну роботу. Тож від БЕБ чекали швидких результатів. Коли цього не сталося, армія критиків, природно, почала стрімко рости.
Заради справедливості, не варто забувати, що найважливіший період становлення нової інституції припав на початок масштабної російської агресії проти України. Це позначилося і на фінансуванні Бюро, й на його кадровому складі, і на функціоналі.
Але звинувачувати в усіх бідах лише війну також не варто. Приміром, проблеми з проведенням кадрових конкурсів для припливу “свіжої крові” ззовні та з непрозорістю призначень і “перетасувань” посадовців усередині структури – з’явилися ще до війни. Судячи з усього, не зникли вони й дотепер, а за деякими напрямами – навіть посилилися. Це помітили й міжнародні партнери України.
Данило Гетменцев
“БЕБ – найважливіший орган у сфері контролю за використанням фінансів, які вони (партнери) надають нам зараз і надаватимуть на відновлення. Це – орган номер один. І залишити цей напрям у тому стані, в якому він зараз, неможливо. Податкові міліціонери не повинні становити 80% персонального складу”, – пояснив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Зокрема, тема БЕБ знайшла відображення в Листі про наміри та в Меморандумі з МВФ про економічну й фінансову політику щодо нової програми розширеного фінансування для України від 24 березня 2023 року. Як зазначається, боротьба з ухиленням від сплати податків і посилення управління в податковій системі вимагають потужного наглядового органу, який може не тільки розслідувати фінансові та економічні кримінальні злочини проти держави, а й надавати незалежну аналітичну підтримку для виявлення схем і фактів ухилення від сплати податків.
“Зважаючи на це, готуємо зміни до Закону та реорганізацію БЕБ з метою чіткого визначення його функцій, відповідно до передового досвіду у цій сфері, посилення аналітичної складової та підпорядкування його Мінфіну. Для початку переглянемо правові засади діяльності БЕБ та розробимо прозорі процеси відбору персоналу і керівництва на конкурсній основі. Ми також посилимо вимоги до відбіркової комісії та запровадимо чіткий процес конкурсного відбору, упорядкуємо діяльність Ради громадського контролю при Бюро. Розробимо механізм атестації персоналу та впровадимо контрактну систему для працівників”, – ідеться в Листі про наміри.
Кілька кроків для цього зроблено. Втім, основних, пов’язаних з оновленням законодавства, суспільство наразі не дочекалося. Хоча й у фінансовому комітеті ВР, і в Мінфіні ще в квітні дали зрозуміти: правове підґрунтя для реформи планують затвердити до кінця цього року.
Источник: www.ukrinform.ua
