Повернення довоєнної системи оподаткування: що це означає 27.07.2023 18:36 Укрінформ Податкові пільги, запроваджені з початком широкомасштабного вторгнення, відміняють. Укрінформ нагадує, що зміниться для підприємців
Президент підписав закон про внесення змін до Податкового кодексу та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану. Йдеться про повернення з 1 серпня податків довоєнного часу. З початком широкомасштабного вторгнення податкові пільги запровадили в першу чергу аби підтримати підприємців. Це дозволило бізнесу продовжити роботу в умовах шоку та потрясінь. З часом бізнес адаптувався до воєнних реалій, а економічна ситуація в країні стабілізувалась. При цьому західні партнери, які увесь цей час підтримують вітчизняний бюджет, й поставили умову повернутися до довоєнної системи оподаткування. Адже не секрет, що податкові пільги коштували державі значних втрат надходжень до бюджету. На жаль, виклики сьогодення спонукають до більшої акумуляції доходів аби мати змогу якомога швидше вигнати ворога з нашої землі.
Про податкові пільги, які стали порятунком бізнесу
На початку повномасштабної війни Верховна Рада ухвалила низку законів, які були направлені не тільки на захист територіальної цілісності України, а й на утримання економічного фронту. Серед них були і податкові стимули для бізнесу на час війни. Закон №7137-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який був схвалений Радою 15 березня 2022 року передбачав наступне.
По-перше, можливість фізичним особам-підприємцям та юридичним особам з оборотом до 10 млрд грн сплачувати єдиний податок з обороту в обсязі 2% за правилами, встановленими для 3-ї групи платників єдиного податку, тобто зі звільненням від податку на прибуток, ПДВ та інших платежів.
По-друге, добровільну сплату єдиного податку для фізичних осіб-підприємців 1-ї та 2-ї груп.
По-третє, відміну штрафів за порушення закону про реєстратори розрахункових операцій (РРО) до завершення воєнного стану.
По-четверте, особливе нарахування окремих податків та зборів в умовах воєнного стану, зокрема ЄСВ, плати за землю, екологічного податку. Законом також передбачалось зменшення ПДВ до 7% та звільнення від акцизу з пального; звільнення споживачів від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов'язань за договором про споживчий кредит тощо.
Чому все ж вирішили скасувати дію податкових пільг?
Прийнятий парламентом закон мав діяти до завершення війни, але, війна затягнулася і невідомо, скільки ще триватиме. Вчасно запровадженні державою кроки, безсумнівно, дозволили забезпечити сприятливий макроекономічний клімат, релокувати підприємства в більш безпечні регіони та зберегти дієвість реального сектору економіки, який попри все продовжив наповнювати бюджет. І от коли стало очевидно, що економіка встояла та адаптувалася, постало питання, як жити та оборонятися далі.
Зрозуміло, що західні партнери надали Україні безпрецендентну допомогу, підставивши фінансове та військово-технологічне плече. Нині вони за угодами з урядом фінансують колосальний дефіцит бюджету, направляючи кошти на видатки соціальної сфери (зарплати бюджетникам, пенсії тощо). А от військові витрати Україна фінансує самостійно із податків, зібраних в країні. На жаль, щодень таких військових потреб стає все більше.
Тож зі стабілізацією фінансово-економічної ситуації й постало питання про скасування податкових пільг, оскільки вони вичерпали своє рятівне призначення. Така вимога була висунута партнерами з Міжнародного валютного фонду ще наприкінці минулого року. МВФ є одним із ключових кредиторів України у програмі розширеного кредитування “вагою” $15 млрд. І він, як і будь-який кредитор, хоче бути впевненим, що йому повернуть кошти, витрачені на підтримку українського бюджету.
Українська сторона теж розуміє, що має нарощувати власну фінансову спроможність. В оприлюдненому у грудні 2022 року Меморандумі про економічну та фінансову політику, зокрема йшлося, що український уряд готовий із 1 липня 2023 року скасувати мораторій на проведення перевірок та спрощену систему зі ставкою єдиного податку 2%. Тоді ж зазначалось, що орієнтовний приріст надходжень у 2023 році від скасування спрощеного режиму оподаткування оцінюється приблизно на рівні 0,13% ВВП у 2023 році. Через низку обговорень та дискусій скасування податкових пільг дещо змістилось у часі й тепер запрацює не з 1 липня, як то передбачалось раніше, а вже з 1 серпня. У МВФ назвали цю затримку не критичною, головне, аби запрацювало.
Вже після ухвалення закону Верховною Радою у другому читанні, Міжнародний валютний фонд пообіцяв, що вивчить закон 8401 «Про внесення змін до Податкового кодексу та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», щоб оцінити його відповідність узгодженій стратегії. За словами, постійного представника Міжнародного валютного фонду в Україні Ваграма Степаняна, цей закон є визначальним при ухваленні МВФ рішень щодо виконання Україною умов програми кредитування та важливий для збереження податкової бази та вирівнювання конкурентного середовища в країні.
“ Ми переглянемо остаточну версію, щоб оцінити його відповідність узгодженій стратегії, що дозволить визначити, чи був виконаний структурний маяк, чи ні. Якщо є значні відхилення від основних цілей, можуть знадобитися коригувальні дії”, – зазначив Степанян.
Він додав, що окрім передбачуваного впливу цього закону на доходи бюджету важливим також є сигнал про налаштованість України докладати зусиль у мобілізації внутрішніх надходжень для покриття потреб у фінансуванні на додачу до зовнішньої допомоги.
“Додатковий момент, який варто повторити, полягає в тому, що Україні необхідно зберігати міцну податкову базу, у тому числі шляхом уникнення заходів, які б могли призвести до її руйнування”, – акцентував Степанян.
Які ж податкові зміни чекають з 1 серпня, і кого вони стосуватимуться?
Перше, на що слід звернути увагу — законом НЕ передбачається підвищення податків та не вводяться нові ставки. Він лише повертає довоєнне податкове законодавство.
Отже, з 1 серпня 2023 року законом передбачається наступне.
1.Скасовується можливість для ФОП та юридичних осіб бути платниками єдиного податку ІІІ групи із застосуванням ставки єдиного податку у розмірі 2 % від суми доходу. Водночас платник матиме право подати заяву про відмову від застосування 2% ЄП та вказати, на яку систему оподаткування він бажає перейти. Без подання такої заяви він автоматично переводитиметься на систему, на якій перебував до обрання спрощеної системи.
2.Для ФОП платників єдиного податку І та II груп відновлюється обов’язок сплачувати єдиний податок, крім тих, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих територіях України.
3.Відновлюються проведення планових документальних перевірок виключно для платників податків, які: здійснюють діяльність у сфері виробництва або реалізації підакцизної продукції, у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), та для тих, хто надає фінансові, платіжні послуги. Проведення позапланових документальних перевірок платників податку будуть здійснюватись за виключним переліком, визначеним законом.
4.Відновлюється застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Окрім цього, з 1 жовтня 2023 року відновлюється застосування штрафних санкцій за порушення порядку використання РРО/ПРРО (крім санкцій за порушення, що вчинені на окупованих територіях чи територіях бойових дій). Водночас встановлюється зменшений розмір штрафу штрафних санкцій (25% та 50% вартості товару замість 100% і 150% відповідно) за незастосування РРО/ПРРО, невидачу розрахункового документа або видачу розрахункового документа на неповну суму покупки, що застосовуються до ФОП – платників єдиного податку (до закінчення воєнного стану, але не довше ніж до 1 серпня 2025 року).
У Мінфіні вважають, що скасування податкових пільг сприятиме збільшенню надходжень до державного та місцевих бюджетів у 2023 році на суму близько 8 млрд грн.
Источник: www.ukrinform.ua
