Проєкт «Земельний банк»: як Україна вчиться заробляти на державній землі 19.09.2024 12:57 Укрінформ Очікується, що прозора та конкурентна оренда держземель щороку приноситиме до бюджету близько 8 мільярдів гривень
Днями Фонд державного майна України презентував проєкт «Земельний банк», мета якого – трансформація ринку державних сільгоспземель та забезпечення ефективного їх використання. Захід відбувся у співпраці з проєктом USAID/UKaid «Діяльність у рамках реформи державних підприємств України» (SOERA).
Ідеологи проєкту розраховують, що створення земельного банку, тобто державного земельного пулу, який передається в оренду на прозорих конкурсах, дозволить підвищити ефективність використання сільськогосподарських земель, і відповідно, збільшить надходження до державного та місцевих бюджетів. У який же спосіб цього збираються досягти?
ДЕРЖАВА-ЛАТИФУНДИСТ: ЗЕМЛІ БАГАТО, ЕФЕКТИВНІСТЬ ЇЇ ВИКОРИСТАННЯ – НІЯКА
Держава є найбільшим землевласником в Україні, якому, на перший погляд, може позаздрити будь-який вітчизняний латифундист. Утім, на відміну від агрохолдингів, держава від використання своїх безкраїх земельних наділів десятиліттями майже нічого не отримує. Більше того, вона ще й втрачає гроші, утримуючи підприємства, які від її імені управляють держземлями та здійснюють на них господарську діяльність. Саме такі підприємства – поміж найбільших боржників зі сплати податку за землю, вони винні територіальним громадам сотні мільйонів гривень. При цьому саме державні земельні угіддя є основою тіньового земельного ринку у нашій країні. Керівники держпідприємств та установ не гребують неофіційно здавати наділи в оренду і класти отримані гроші до власних кишень. Також донедавна процвітали (та й зараз ще іноді трапляються) усілякі схеми незаконного відчуження державної землі.
Для прикладу, в управлінні Фонду державного майна, за словами заступника голови Фонду Ігоря Тимошенка, зараз перебувають понад 200 різних агропідприємств – сільськогосподарських товариств, комбінатів хлібопродуктів, спиртзаводів тощо.
Ігор Тимошенко.
«Поміж них є державні дослідні підприємства, щоквартальну звітність яких ми аналізуємо. Примітно, що 85 таких підприємств за 2023 рік згенерували лише 15 мільйонів гривень прибутку. При цьому є 150 мільйонів гривень заборгованості зі сплати земельного податку. А це ж лише 1% від нормативної грошової оцінки землі… Чи може так тривати й надалі? Звичайно, що ні», – переконаний Тимошенко. Власне, про це говорили й решта учасників презентації «Земельного банку».
Безумовно, не вся сільгоспземля, що належить державі, занедбана. Як і не всі землерозпорядники, котрі управляють наділами від імені держави, – банкрути чи махінатори. Але загалом рівень віддачі держземель у середньому вдвічі нижчий, аніж приватних сільгоспугідь, наголошувалося під час презентації.
За інформацією міністра аграрної політики та продовольства України Віталія Коваля, котрий донедавна очолював Фонд держмайна, загальний обсяг земель сільськогосподарського призначення, що належать державі, нині складає 806 тисяч гектарів, з яких 386 тис. га перебувають в управлінні ФДМУ, 277 тис. га – Національної академії аграрних наук, майже 100 тис. га – Міністерств юстиції та освіти й науки. Ще понад 40 тис. га сільськогосподарських земель розпоряджаються інші центральні органи виконавчої влади.
Завдання проєкту – образно кажучи, покінчити із «сімома земельними няньками», котрі управляють державною землею, як заманеться, і запровадити єдину політику ефективного використання землі через її оренду сільгоспвиробникам на відкритих прозорих аукціонах. Відкриті торги з вибору орендарів для державних земель відбуватимуться саме в межах представленого проєкту «Земельний банк».
Источник: www.ukrinform.ua
