В Анкарі обговорили перспективи відновлення чорноморського «зернового коридору» Фото 12.10.2023 07:29 Укрінформ В Анкарі відбулася конференція на тему “Перспективи “зернового коридору” – українське бачення”, в ході якої йшлося про можливі перспективи відновлення дії Чорноморської зернової ініціативи, глобальну продовольчу безпеку як складову Формули миру, запропоновану Україною.
Захід відбувся за організації та сприяння Фундації досліджень економічної політики Туреччини (TEPAV) та Посольства України в Туреччині, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Попри те, що “зерновий коридор” не функціонує, ми продовжуємо постачати продовольство світу наземними шляхами, а також морем. Вчора три кораблі покинули Одеський порт, ми намагаємося наростити цей процес. І це демонструє, що те, що здавалося раніше неможливим, стало зараз можливим та набуло практичного втілення. Не скажу, що ми винаходимо велосипед, але в умовах війни ми змушені бути креативними, практичними і також віримо, що наша спільна креативність призведе до миру настільки швидко як того ніхто не очікує”, – сказав посол України в Туреччині Василь Боднар.
Посол України наголосив на тому, що захід відбувається в рамках висвітлення та обговорення Формули миру Президента Зеленського, в якій серед іншого йдеться про продовольчу безпеку.
Дипломат подякував Туреччині за зусилля посередництві в пошуку шляхів досягнення миру в російсько-українській війні та досягнуті результати, зокрема в створення “зернового коридору”.
Директор Національного інституту стратегічних досліджень Олександр Богомолов зауважив, що Туреччина в плані “зернового коридору, виявила креативність та вміння вести дипломатичну війну.
“Туреччина стратегічно дуже важлива для нас країна і добре, що нинішній уряд і глава держави це розуміють… Для стабільності України слід повернутися до геополітичних основ, історії, де Україна завжди була всередині трикутника, однією з вершин якого була Туреччина”, – сказав Богомолов.
Експерт також зауважив на тому, що в умовах війни, інші процеси відбуваються відповідно до результатів на полі бою. Зокрема так було, коли в липні минулого року почала діяти Чорноморська зернова ініціатива, так і тоді, коли Росія припинила свою участь в ній.
“Росія вирішила використовувати цю ситуацію як інструмент шантажу. Саме тому Росія приділяє стільки уваги системі SWIFT. Один російський банк, отримавши доступ до цієї системи, відкриває доступ Росії до всього фінансового сектора. Це прямий шлях до обходу санкцій і це стратегічна ціль Росії”, – сказав Олександр Богомолов.
Головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус сказав про те, що “зернова політика” Росії, як порівняти з кінцем 80-х та нині, суттєво змінилася, із споживача країна перетворилася на виробника, що дає їй змогу впливати на певні процеси.
“Росія почала використовувати зерно як аргумент у глобальній політиці, використовуючи, що велика кількість бідних країн від цього залежні. І коли повномасштабна війна почалася, головною проблемою для глобального світу стало те, що великий виробник зерна Росія напав на іншого потужного виробника – Україну і обидва втратили можливість відправляти продовольстві у країну світу. Що також вплинуло на ціни та похитнуло глобально продовольчу безпеку”, – сказав Іван Ус.
За його словами, Чорноморська дернова ініціатива стала дуже помічною для України і нині, коли з кожним днем більш актуальним стає її відновлення через зростання глобальної потреби, окрім Туреччини, активним лобістом іі продовження може стати Китай.
Як повідомляв Укрінформ, вчора Президент Володимир Зеленський оголосив, що незабаром має запрацювати новий «зерновий коридор» з експорту українського збіжжя через Молдову до Румунії.
Україна Туреччина зерновий коридор
Источник: www.ukrinform.ua
