Єврокомісія, попри заперечення Польщі, планує скасувати обмеження на імпорт українського зерна 02.08.2023 14:37 Укрінформ Європейська комісія готова підтримати Україну у “зерновому” питанні, а країни Балтії та Хорватія хочуть допомогти із морським транзитом
Нещодавній вихід Росії із Чорноморської зернової ініціативи та російські атаки на портову і зернову інфраструктуру в життєво важливих для українського експорту портах Великої Одеси та на Дунаї, змушують шукати нові логістичні маршрути для постачань українського зерна. Потенційне збільшення обсягів експорту додало напруженості у відносинах України із Польщею та іншими сусідніми європейськими країнами, що побоюються внутрішньої конкуренції з імпортом української агропродукції.
Після виходу РФ із “зернової угоди” Єврокомісія шукає спосіб підтримати Україну
У Європейській комісії кореспондентові Укрінформу повідомили, що зосереджені на пошуку рішень після призупинення Росією Чорноморської ініціативи та запевнили у збереженні непохитної підтримки України з боку ЄС.
“Ми інтенсивно працюємо з п'ятьма сусідніми державами-членами (ЄС – ред.), Україною та Молдовою, щоб розв'язати логістичні проблеми, усунути вузькі місця та значно збільшити пропускну здатність “шляхів солідарності”. Наша головна мета – забезпечити можливість виввезення зерна з України, в тому числі шляхом пошуку альтернативних маршрутів до чорноморських портів та сприяння торговельним потокам через покращення інфраструктури та спрощення процедур”, – йдеться у відповіді пресцентру Єврокомісії на запит Укрінформу.
У липні п'ять країн Європейського Союзу, як відомо, підписали декларацію щодо продовження заборони на імпорт українського зерна, щоб захистити інтереси своїх фермерів, але продовольство все ще може надходити на світовий ринок через їхні території після того, як Росія вийшла із “зернової угоди”.
Міністри сільського господарства Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини просять ЄС розробити механізми, які дозволять доставляти українське зерно та інші продукти харчування до місць призначення, не завдаючи шкоди сільськогосподарській галузі транзитних країн.
Євросоюз запровадив тимчасові та цільові заходи у зв'язку з логістичними проблемами, пов'язаними з імпортом низки сільськогосподарських продуктів до п'яти держав-членів ЄС, які усі, окрім Болгарії, межують із нашою країною. Наразі пшениця, кукурудза, насіння ріпаку та соняшник, що походять із України, можуть бути імпортовані до будь-якої країни ЄС і продовжують залишатися у вільному обігу в усіх країнах-членах Європейського Союзу, крім цих п'яти держав.
“Це не є забороною на імпорт: продукція може циркулювати і в цих п'яти країнах-членах ЄС, або транзитом через них за допомогою спільної митної процедури транзиту, або відправлятися в країну чи територію за межами ЄС. Ці превентивні заходи будуть поступово скасовані з 15 вересня”, – прокоментували у пресцентрі Єврокомісії.
Польща переймається прибутками місцевих фермерів
Не всі у захваті від ймовірного скасування обмежень на імпорт українського зерна. Польський прем’єр-міністр Матеуш Моравецький у Твіттері заявив, що у разі скасування заборон на український імпорт його країна не виконуватиме це рішення.
“15 вересня ми маємо знову відкрити кордони – ми цього не зробимо. Ми готові працювати над спільним рішенням. Європейська Комісія повинна прийняти точку зору польських фермерів”, – вважає глава польського уряду.
Незважаючи на війну та атаки Росії, від яких потерпає українська зернова інфраструктура, польський уряд не готовий ризикувати прибутками своїх фермерів.
Матеуш Моравецький
“Ми не відкриємо кордон. Або Європейська комісія погодиться розробити… регламент, який продовжить цю заборону, або ми це зробимо самі”, – повідомив Моравецький. Він додав, що “Польща робить це не проти України, а таким чином захищає своїх фермерів”.
Український уряд звернувся до Польщі з проханням скасувати заборону на імпорт нашої агропродукції.
“Закликаємо польських колег пам'ятати про принцип партнерства. Блокування українського зерна на кордоні з ЄС неприпустиме”, – написала перший віцепрем'єр-міністр та міністр економіки Юлія Свириденко у Твіттері.
Юлія Свириденко
І додала: “Російська агресія становить реальну загрозу для наших аграріїв – руйнування портів та елеваторів, блокада Чорного моря роблять їхню роботу важкою та небезпечною”.
25 липня під час останньої зустрічі міністрів сільського господарства Польща (і також від імені Болгарії, Угорщини, Румунії та Словаччини) поінформувала учасників про збереження впливу українського імпорту на сільськогосподарські ринки країн-сусідів унаслідок російської агресії проти України.
Пошук спільного рішення
Згідно з повідомленням Єврокомісії, зараз працює координаційна платформа, створена на основі угоди між Президенткою Європейської Комісії Урсулою фон дер Ляєн та Президентом України Володимиром Зеленським від 9 травня. Проводяться регулярні зустрічі для координації зусиль Єврокомісії, Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії, Словаччини та України з метою покращення торговельних потоків між Україною і ЄС, включаючи транзит сільськогосподарської продукції логістичними коридорами.
Держава Балтії, які є одними з найпалкіших прихильників України, запропонували свої порти як маршрут для експорту українського збіжжя.
“У країнах Балтії є п'ять портів, які можна використовувати для безпечного експорту набагато більшої кількості українського зерна. Ми офіційно пропонуємо Європейській комісії допомогти нам збільшити пропускну здатність залізниць на Балтійському морському шляху”, – заявив міністр закордонних справ Литви Габріеліус Ландсбергіс.
Крім того, Україна і Хорватія домовилися про використання хорватських портів на Дунаї та Адріатичному морі для експорту зерна, повідомив 31 липня міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
“Кожен внесок у розблокування експорту, кожні відкриті двері – це реальний, ефективний внесок у світову продовольчу безпеку”, – сказав він.
Наразі Україна покладається на наземні експортні маршрути через ЄС, а також на альтернативний маршрут через Дунай. Тим часом агресор намагається заблокувати і постачання збіжжя через українські річкові порти, методично руйнуючи їхню інфраструктуру.
Олександра Клітіна. Київ
Зерно
Источник: www.ukrinform.ua
