Земельний ринок під час війни: ніхто не скуповує землю за безцінь 05.04.2024 13:00 Укрінформ Найбільше застережень та ризиків, на думку експертів, пов’язані з участю в роботі ринку юридичних осіб
Виповнилося чотири роки з часу ухвалення Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення», який дав старт реформуванню земельних відносин. Незважаючи на те, що зміни припали на пандемічні та воєнні роки, цю реформу вважають однією з найбільш успішних для нашої країни. Хоча і критиків відкриття ринку землі вистачає. Після відмови перенести – з огляду на війну – початок другого етапу реформи, що передбачає право купівлі сільгоспземель для юридичних осіб, критично налаштованих українців побільшало. Але це не псує загальних оцінок: попри побоювання, що передували початку продажів, які, нагадаємо, стартували 1 липня 2021-го, ринок землі в Україні набуває дедалі більш цивілізованих обрисів, а масового «обезземелення» наших співвітчизників не сталося.
ПАНДЕМІЯ ПЛЮС ВІЙНА: ЯК ГАРТУВАВСЯ РИНОК СІЛЬГОСПЗЕМЕЛЬ
Власне, ринок землі в Україні безпосередньо запрацював з 1 липня « пандемічного» 2021 року. Зважаючи на те, що після ухвалення рамкового закону 31 березня 2020-го минуло 15 місяців, часу на підготовку до старту реформи було вдосталь. Проте увесь цей період дискусії про доцільність відкриття вільного продажу сільськогосподарських земель не припинялися. Багато хто з наших співвітчизників вірив «жахалкам», що головне українське багатство, мовляв, розкуплять олігархи та іноземці – через підставних осіб.
«Безумовно, земельна реформа країні була потрібна. Але початкове її бачення, перші варіанти законопроєктів, що, зокрема, передбачали участь в українському ринку сільгоспземель іноземців, були помилковими. Й діалог, який тривав протягом 2019 року, пішов на користь. Адже Президент обрав «золоту середину», яка більш-менш влаштовувала усі зацікавлені сторони всередині країни», – згадує заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
Тож до початку широкомасштабного російського вторгнення українці встигли продати трохи більше ніж 174 тисяч га сільгоспугідь. Тоді щомісяця укладали 10–15 тисяч угод купівлі-продажу. У перші місяці війни ці операції, зрозуміло, взагалі не здійснювалися. А от наприкінці 2022-го та у 2023 році щомісяця в середньому реєстрували від 3 до 5 тисяч таких угод.
Важливим етапом земельної реформи стало впровадження із жовтня 2021-го електронних торгів державними та комунальними землями у системі «Prozorro.Продажі». За оцінюваннями фахівців, це сприяло прозорості та конкурентності ринку. Із березня до листопада 2022-го такі аукціони за відомих причин не проводили.
За даними Мінагрополітики, загалом до початку 2024 року було продано лише 1% українських сільгоспземель. За два з половиною роки реформи середньозважена ціна на землю підвищилася на 10,4% – до 38,5 тис. грн за гектар. А капіталізація ринку зросла більш ніж на 115 млрд грн.
Чимало списів було зламано довкола старту з 1 січня 2024 року другого етапу земельної реформи, коли до операцій купівлі-продажу сільгоспземель допустили юридичних осіб, а квоти на придбання землі збільшили зі 100 га до 10 тис. га « в одні руки». Прибічники дотримання визначеного в мирний час графіка вважали, що вчасний початок нового етапу сприятиме зростанню вартості земельних ділянок та загалом підвищенню капіталізації вітчизняного земельного ринку. Противники ж, які наполягали на перенесенні цього етапу «на після війни», застерігали від масового скуповування селянських наділів великими агрохолдингами, конкурувати з якими дрібні фермери не зможуть. Тож «земельна гра», мовляв, вестиметься в одні ворота. Але поки що ні того, ні іншого не сталося: земля кардинально не подорожчала, великі гравці масово не витіснили фермерів із раніше орендованих ними ділянок.
Источник: www.ukrinform.ua
