Київ потребує державної підтримки обсягом 51 млрд грн для втілення плану енергетичної стійкості, зокрема, розвитку розподіленої генерації тепла.
Про це в коментарі Суспільному заявила депутатка Київської міської ради Людмила Ковалевська від фракції "ЄС".
План стабільності Києва все ще потребує доопрацювання, особливо в аспекті розбудови розподіленої теплогенерації. За словами депутатки, втілити її важче через особливості централізованої системи постачання тепла столиці.
Загалом кошторис плану складає 61,6 млрд грн, з яких приблизно 10 млрд грн місто має намір профінансувати власними силами. Залишок планують залучати з різних джерел, у тому числі за підтримки держави та за допомогою банківських ресурсів.
За словами депутатки, 51 млрд гривень, про які йдеться у плані стабільності, це сукупна вартість всіх робіт, а не кошти, які місто просить напряму до свого бюджету.
"Частина фінансування може надходити через державні інституції. Зокрема, через Агентство відновлення, яке вже дало згоду займатися захистом певних енергетичних і водних об’єктів", — сказала Ковалевська.
Разом з тим, вона підкреслила, що місто сподівається на дієву підтримку уряду, оскільки без державного фінансування реалізувати частину проєктів буде неможливо.
Елементи Комплексного плану енергостійкості Києва
Київ — крайній регіон, чий план підготовки до зимового періоду повинна була затвердити РНБО. Загальний кошторис — 61,6 млрд грн. Кошти міста — 10,6 млрд грн, а додаткове фінансування — 51 млрд грн. План передбачає три складові фінансування.
У першій — мова йде про заходи, пріоритетність яких визначена як критично важлива. Їх можуть реалізувати за рахунок міського бюджету до кінця 2026 року. Зокрема, планується відновлення пошкоджених внаслідок обстрілів об'єктів генерації, їхній захист від атак, резервне забезпечення живленням тепло- і водопостачання, ремонт тепломереж, створення нових когенераційних установок, розвиток сонячної генерації, енергоефективність ОСББ. На ці заходи з міського бюджету спрямують більше ніж 10 мільярдів гривень.
Друга складова плану визначає ширший перелік заходів, які місто може виконати після визначення джерел їх фінансування. У випадку перерозподілу коштів з міського бюджету, понад 13 мільярдів зможуть направити на втілення плану до кінця 2026 року.
Третя складова — це перелік заходів Комплексного плану стабільності Києва, що можуть бути виконані містом тільки за умови змін до законодавства України, а також залучивши ресурси центральної влади.
Київ розраховує одержати від держави понад 37,7 мільярда гривень. За ці кошти планують, зокрема, забезпечити резервне живлення теплопостачання, зміцнити стійкість електромережі, запровадити децентралізацію опалення, відновити потужності ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, посилити фізичний захист ТЕЦ.