“Ми пережили цю зиму, найбільш тяжку за весь час війни”, — проголосив Зеленський у ході свого першого весняного звернення до українців. Згідно зі словами президента, впродовж цієї зими по Україні було завдано понад 700 російських ракетних ударів, особливу небезпеку серед них становила балістика.
Власне, балістичні атаки на Київ спричинили найбільші пошкодження на ТЕЦ. Через них на початку січня, у період морозів понад -20°C, без обігріву опинилась половина столичних багатоповерхівок. І дотепер без тепла залишаються більше 1100 будинків — зокрема, тих, які обігрівала Дарницька ТЕЦ. Відновити їм теплопостачання до кінця поточного опалювального сезону не є можливим, запевняють представники влади. Проблему необхідно вирішити до наступного опалювального сезону, але єдиного розуміння, як гарантувати стабільну роботу енергомережі Києва в умовах російських ударів, не існує.
Суспільне досліджувало, чи зможе Україна повернути тепло в столиці до наступної зими та які першочергові завдання в підготовці ставить перед собою держава.
Результати зими
Система опалення в Києві збудована нерівномірно. На лівому березі столиці ключові пункти нагрівання води, тобто теплоносія в радіаторах помешкань, – це Дарницька ТЕЦ (ТЕЦ-4), ТЕЦ-6 на Троєщині, а також підприємство з термічної обробки сміття "Енергія". На правому березі — ТЕЦ-5 та близько 150 котелень. Загалом, за даними на 2020 рік, у Києві майже 95% будівель залежать від централізованого опалення.
Саме через концентрацію опалювальних потужностей на лівому березі росіянам вдалося позбавити частину його жителів тепла до кінця зими. Насамперед, йдеться про будинки, що залежать від Дарницької ТЕЦ. Так, з 28 серпня 2025 року Росія здійснила на цю ТЕЦ дев’ять повітряних атак, під час яких застосувала 13 ракет. З них п’ять влучили в ніч на 3 лютого.
У зв’язку з руйнуванням Дарницької ТЕЦ 1129 багатоквартирних будинків залишились без обігріву та електропостачання — це понад 300 тисяч абонентів. Пошкодження ж на ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 були менш значними, поновити їхню діяльність вдалося в середині лютого.
Однією з основних проблем цьогорічного опалювального сезону, окрім, звичайно, російських атак, стала незвично холодна зима, вважає очільник енергетичних програм Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп.
“У нас пошкодження ТЕЦ у Києві фіксували і в попередні роки. Однак тоді ми жили за умов набагато теплішої зими, не було потреби постійно зливати воду”, — говорить він.
Сильні морози ж ускладнювали ремонтні роботи та робили їх тривалішими. Зокрема, у деяких будинках столиці відбувалися прориви труб, що збільшувало термін ремонту.
Жінка заходить до намету рятувальників у морозний день, встановленого для тих, чиї будинки залишилися без електрики чи опалення, Київ, 18 лютого 2026 року. Getty Images/AFP/Tetiana Dzhafarova
Що саме необхідно відновити
На даний момент найбільш складною залишається ситуація в Дарницькому та Дніпровському районах, де обігрів забезпечувала ТЕЦ-4. Станом на кінець лютого управляюча компанія електроцентралі “Євро-Реконструкція” у відповідь на запит Суспільного повідомила, що на станції продовжують розбирати завали й прибирати пошкоджені частини. А також одночасно “проводиться ремонт і заміна окремих компонентів та систем, а також посилення інженерної та технологічної інфраструктури”.
Оскільки ТЕЦ-4 — приватна, відновлення станції “здійснюється за рахунок ресурсів підприємства та допомоги акціонера”, заявляють у компанії-власниці. І додають, що фінансова підтримка від міської адміністрації Києва чи інших державних установ не надходила.
Чи може стати перешкодою для відновлення Дарницької ТЕЦ те, що вона у приватній власності? Про це запитали народні обранці у міністра енергетики Дениса Шмигаля під час його відвідування парламентського комітету. За словами міністра, це труднощів не створює.
План відбудови ТЕЦ, за словами міністра, полягає у використанні обладнання з ТЕЦ у Каунасі та Ризі. Для цього представники держави відвідали Литву та Латвію. “Під час цих двох поїздок ми виявили вузли та обладнання, яке потрібно сюди доставити та замінити. Тобто Дарницька ТЕЦ – це відновлення протягом літнього періоду та підготовка до наступного зимового сезону”, — повідомив Шмигаль.
Також у Києві мають намір демонтувати обладнання з недіючої ТЕЦ-2 і змонтувати його на пошкоджених обʼєктах.
Енергетик ремонтує секції Дарницької ТЕЦ (ТЕЦ-4), пошкодженої внаслідок російських авіаударів, Київ, 4 лютого 2026 року. Масовані російські удари по енергетичній інфраструктурі України призвели до відключення світла, опалення та водопостачання у декількох районах Києва. Getty Images/AFP/Roman Pilipey
Чи потрібна децентралізація
Голова Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації Максим Бахматов у себе на фейсбук-сторінці зазначив, що без незалежної теплової та електричної генерації наступного року Деснянський район може залишитись без тепла.
“Навіть якщо вкласти мільярди гривень чи можливо навіть доларів у відновлення зруйнованих ТЕЦ — країна-агресор буде туди цілити. І знову припиниться обігрів. Вихід один — десятки й сотні невеликих об'єктів. У Києві 130 невеликих котелень і вони зараз забезпечують теплом. Для будинків, гуртожитків, підприємств. Це правий берег. У нас такого немає”, — написав Бахматов.
На його погляд, до вересня 2026 року для Деснянського району необхідно збудувати 100 МВт електричної та 300 МВт теплової генерації.
Згоден з Бахматовим і директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. Однак вважає, що доцільніше рухатися двома шляхами: відбудовою існуючих ТЕЦ і будівництвом нових котелень.
“Ми, можливо, відновимо 30-50% теплової частини ТЕЦ. Але питання, як ми її захистимо? Її захистити ж неможливо. Росіяни знову скерують пʼять балістичних ракет і сотню дронів — і все, жодна ППО не захистить. Знову наражатися на такий ризик не можна, — говорить Суспільному Омельченко. — Тому треба йти паралельним курсом і зводити децентралізовану генерацію, тобто міні- та мобільні котельні до 20 МВт”.
На його думку, в Києві також слід розглядати варіанти термомодернізації будівель, встановлення на прибудинковій території малих котелень і теплових помп.
Польова кухня та намети для обігріву, розгорнуті підрозділами ДСНС у Деснянському районі Києва, який залишився без опалення після пошкодження ТЕЦ-6, 27 січня 2026 року. Суспільне Новини/Олександр Магула
Іншу точку зору має директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко. Він підтримує оприлюднений Шмигалем план дій уряду. За словами Харченка, здійснити повну децентралізацію потужностей до наступної зими неможливо і єдиний реалістичний шлях для забезпечення опалення у столиці наступної зими — відновлення існуючих потужностей. Причому навіть відновлення Дарницької ТЕЦ, для якої знайшли майже ідентичну станцію в країнах Балтії, потребуватиме і фінансових ресурсів, і пристосування обладнання.
“Навіть за дуже попередньою оцінкою робіт по Дарницькій ТЕЦ йдеться про орієнтовно 100 мільйонів євро. І паралельно треба зводити максимальний захист, а це ще 20-30 мільйонів євро, — каже він. — Також існує дуже багато організаційних питань, щоб це (відновлення Дарницької ТЕЦ — ред.) сталося. Є величезний обсяг обладнання, який потрібно дуже обережно розібрати — а воно доволі старе і там гайку відкрутити інколи проблема. А потім це обладнання треба ще й встановити на місце. Отже, це дуже складна інженерна задача”.
Для створення мережі децентралізованого опалення потрібно більше часу, говорить Харченко. Для декількох районів Києва це може зайняти щонайменше півтора року, адже знадобиться перекладання трубопроводів. А, наприклад, для Троєщини потрібен буде газопровід високого тиску, прокладання якого ускладнюється щільною забудовою району. Частково про це ж казав і міський голова Києва Віталій Кличко, коли стверджував, що “систему централізованого опалення столиці неможливо повністю замінити локальними джерелами тепла”.
Президент і мер традиційно сперечаються
Згодом Зеленський провів засідання РНБО, де затвердили плани стійкості для більшості українських областей та обласних міст. На ньому вирішили, що для проходження зими Україна повинна залучити приблизно 5 мільярдів євро. Головними аспектами плану стали захист систем електро- та газопередачі другим і третім рівнями захисту, збільшення кількості когенераційних установок. До початку зими ці установки повинні додати до 1,5 ГВт генерації. Окреме питання – децентралізація джерел тепла й водопостачання.
Але чи буде децентралізація теплопостачання в столиці, на даний момент невідомо, оскільки Київ свого плану, який би задовольнив РНБО, не надав. “На сьогодні Київ був не готовий – як і до цієї зими”, — заявив Зеленський.
Міський голова у себе в телеграмі відстоював поданий Києвом план дій.
“Комплексний план стійкості міста, який представила столиця на засіданні РНБО, — безумовно, потребує участі й допомоги держави. І фінансової, і законодавчої, і залучення урядових структур… На жаль, сьогодні нам дали зрозуміти, що поки що Києву не допомагатимуть”, — написав Кличко.
Згідно зі словами Зеленського, через тиждень Київ повинен представити вже сформований план, а до відновлення енергетики столиці може долучитись радник президента та колишній віцепрем’єр-міністр з відновлення Олександр Кубраков.