Історія з атакою вже колишнього генпрокурора Руслана Кравченка на НАБУ засвідчила просту річ: антикорупційна система залишається вразливою, якщо її органи не мають достатньо незалежності й можливостей доводити справи до кінця. Тому з боями включений до порядку денного рекордної – 16-ї – сесії Верховної Ради пакет антикорупційних законопроєктів важливий не через окремі технічні зміни. Його мета – закрити системні дірки.
І хоча кожен із цих документів має свої конкретні завдання – зокрема, не дозволити використовувати службу в армії для уникнення покарання, зробити конкурс на посаду генпрокурора прозорим і дати НАБУ та САП більше можливостей переслідувати корупціонерів, які переховуються за кордоном, – по суті, все зводиться до одного: чи зможе антикорупційна система не просто відкривати гучні справи, а й повноцінно їх розслідувати та доводити до кінця.
Про те, як атака Кравченка вплинула на перспективи антикорупційних законопроєктів, чи є шанс, що вони стануть повноцінними законами та чи має розуміння реформаторське крило парламенту, як діяти, якщо влада знову спробує заблокувати зміни – в матеріалі OBOZ.UA.
Що має змінити “антикорупційний пакет”
Загалом, йдеться про 5 законопроєктів. Це:
- 13602 – щодо удосконалення роботи Державного бюро розслідувань.
“Прийняття законопроєкту дозволить відновити законність функціонування Державного бюро розслідувань у межах конституційних повноважень, усунути політичний вплив на діяльність органу досудового розслідування, забезпечити ефективне досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених особами, що займають відповідальне становище та службовими особами”, – йдеться в пояснювальній записці до документа.
- 15333 – про підвищення ефективності кримінального провадження після закінчення строків розслідування та запобігання зловживанню процесуальними правами.
Проєкт має прибрати “лазівки”, які дозволяють закривати кримінальні провадження через сплив строків досудового розслідування – тобто, протидіяти штучному затягуванню розгляду справ у суді. Фактично, йдеться про скасування т.зв. “правок Лозового” – змін до Кримінального процесуального кодексу, які ускладнювали розслідування та притягнення до відповідальності, передусім за корупційні злочини.
- 15334 – щодо вдосконалення визначення підслідності та забезпечення міжнародного процесуального співробітництва.
Йдеться, зокрема, про посилення спроможностей НАБУ і САП перш за все, у притягненні до відповідальності фігурантів, які переховуються за кордоном.
- 15343 – щодо посилення незалежності посади Генерального прокурора.
“Прийняття законопроекту сприятиме посиленню незалежності посади Генерального прокурора; зменшенню політичного впливу на процедуру призначення та звільнення; підвищенню довіри суспільства до органів прокуратури; забезпеченню стабільності функціонування прокуратури”, – йдеться в пояснювальній записці.
- 15354 – щодо удосконалення порядку обчислення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Мета документа – не допустити затягування кримінальних проваджень через фактично фіктивну мобілізацію до Сил оборони.
Чому це важливо
Відтак, ухвалення “антикорупційного пакету” має забезпечити ефективнішу роботу системи на всіх етапах – від початку розслідування та збору доказів до судового розгляду і притягнення винних до відповідальності. Фактично, йдеться про її суттєве посилення.
Однак це лише якщо мислити політично й навіть державницьки.
З практичної ж точки зору, ухвалення цих законопроєктів означають для України гроші від Європи. І немалі. За словами одного з авторів усіх 5-ти законопроєктів нардепа Ярослава Железняка (“Голос”), йдеться про 120 млрд грн. Річ у тім, пояснив він, що саме під ці законопроєкти “прив’язані понад 2 млрд євро від ЄС до кінця року”.
“120 млрд грн… Ті самі гроші, яких зараз немає на зарплати військових”, – констатував нардеп.
То чому включення законопроєктів в порядок денний Ради – досягнення
Тож, здавалось би: йдеться не про ухвалення законопроєктів – і навіть не про підготовку до цього. Лише про включення до порядку денного сесії. Що зовсім не означає, що до розгляду справа взагалі дійде. То чому ж рефоматорське крило подало це як перемогу?
Річ у тім, що якби парламент таки пристав на пропозицію правоохоронного комітету (до якого входять одразу 7 “слуг народу” і очолює який також представник партії влади) не включати “антикорупційний пакет” до порядку денного, то ці документи втратили б статус законопроєктів. І, відповідно, шансів на їхнє не те, щоб ухвалення, а навіть розгляд не було б. Тобто, фактично йшлось про саботаж посилення боротьби з корупцією в Україні.
Втім, зазначає той же Железняк, ідея ця від початку була програшною. І не лише тому, що, за його ж словами, тепер “на цих законопроєктах буде значно більше уваги” – а й, бо забути про них владі (а ідея цього, за переконанням нардепа, зародилась саме у високих кабінетах на Банковій) все одно б не вийшло. Адже ці документи можна було б легко знову внести до парламенту.
Тож, виходить, що по факту, спроба не включати “антикорупційний пакет” в порядок денний парламенту хоч і скидалась на спосіб “поховати проблему”, однак насправді виявилась лише намаганням відкласти неминуче.
“Це ідеальний план як отримати купу хейту, привернути увагу всіх партнерів до законопроєктів, “спалити” пару своїх людей, нічого в результаті не отримати… Простіше одразу проголосувати як треба перезавантаження ДБР – і не витрачати свій час”, – резюмував Железняк.
То що буде з антикорупцією
Як не дивно, в реформаторському крилі налаштовані досить оптимістично. Як розповів Железняк у коментарі OBOZ.UA, ситуація хоча й складна, однак контрольована.
Ба більше, зазначив він, план щодо просування цих законопроєктів і забезпечення їхнього розгляду та голосування є. А нещодавня ситуація з атакою вже ексгенпрокурора Кравченка на НАБУ цьому, за його сподіваннями, має лиш посприяти.
Утім, визнає Железняк, легко “протиснути” важливі для країни зміни не вийде. Та й сподіватись, що це станеться найближчим часом, якщо й можна, то дуже обережно. Так, на наше питання, чи можна очікувати можна в найближчі півроку голосування бодай по одному законопроєкту, нардеп стримано відповів: “Побачимо”.