Фото до статті
Олександр ЛитвинОсобисті фінанси22.08.2026 07:004 хвилини 95,5 т. 0Читать на русском
Підписатися
Державна податкова служба (ДПС) контролює не лише підприємницьку діяльність, а й звичайних платників податків (фізичних осіб). Зважаючи на рівень неофіційної зайнятості, виплати зарплат “в конвертах” та недостатньо сформовану культуру сплати податків, значна частина громадян потенційно може викликати інтерес у ДПС.
Відео дня
Проте насправді перевірці піддаються лише ті, чиї дії видаються податківцям незвичайними. ДПС має доступ до 40 державних баз даних. Якщо, приміром, українець без офіційних джерел прибутку (або з мінімальним доходом) витрачає суттєві суми – придбаває транспортний засіб чи нерухомість, – ця інформація обов’язково потрапляє до звітів.
Працівники ДПС зобов’язані реагувати на такі відомості. Деталі щодо того, як проводяться перевірки та за яких обставин вони можуть отримати доступ до банківських рахунків, висвітлено в матеріалі OBOZ.UA.
Податківці здійснюють перевірки щодо звичайних українців
Торік податкова служба провела планову перевірку приблизно 1 027 фізичних осіб, на цей рік заплановано близько 1 016 подібних перевірок. Це лише незначна частка від загальної кількості платників податків. Передусім перевіряють осіб, які становлять значні ризики. Перевірці можуть підлягати українці, через рахунки яких проходять надзвичайно великі фінансові потоки, або ті, хто без офіційних доходів витрачає мільйони гривень.
Для переважної більшості платників податків подібна перевірка не несе загрози. Однак, якщо виявлено сумнівні операції, податківцям доводиться вживати заходів.
Найпростіший шлях – запитати роз’яснення у платника податків. Якщо вдається встановити джерело походження коштів, ДПС може вимагати додаткові платежі. Так нерідко трапляється з українками, які отримують дохід через OnlyFans. Компанія-власник платформи надає дані щодо осіб, яким вона здійснює виплати в Україні, а ДПС вимагає від моделей сплати податку на доходи фізичних осіб (18%) та військового збору (5%) з отриманої суми.
Якщо громадянин не відповідає на офіційні звернення від податківців, призначається виїзна податкова перевірка – інспектори прибувають за місцем офіційної реєстрації платника податків.
Якщо ймовірний порушник не проживає за місцем реєстрації, співробітники ДПС звертаються до правоохоронних органів з проханням встановити його фактичне місцезнаходження. Якщо правоохоронці не можуть знайти платника, податківці надсилають запит до банку з проханням надати інформацію про обсяг коштів, що надходили на рахунок клієнта, та кому він здійснював перекази.
Позитивною новиною є те, що банки часто відмовляються розголошувати банківську таємницю без відповідного судового рішення. Негативною – суди, як правило, задовольняють вимоги податківців.
Які типи перевірок фізичних осіб існують:
- Камеральна перевірка проводиться автоматично в базах даних Державної податкової служби на основі наданих декларацій та звітності, без необхідності присутності платника податків. Така перевірка може пройти непомітно.
- Документальна перевірка стосується пересічних громадян, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а також фізичних осіб-підприємців (ФОП), і передбачає детальне вивчення первинних документів та отриманих доходів. ДПС може вимагати надання документів.
Основними джерелами інформації для таких перевірок є відомості про значні транзакції на банківських рахунках, отримані податковою від банків та Національного банку України, а також дані систем фінансового моніторингу.
- У певних випадках можливий візит з виїзною перевіркою за місцем проживання потенційного порушника.
Як податківці отримують доступ до банківської таємниці: розглянемо на прикладах
OBOZ.UA проаналізував десятки судових справ, де податківці зверталися до судів з проханням зобов’язати банки розкрити банківську таємницю щодо можливого порушника. Зазвичай такі позови задовольняються, якщо порушник не проживає за адресою реєстрації та не надав необхідні документи для перевірки.
Якщо ж громадянин своєчасно відреагував на запити та надав документи, то, за оцінками суддів, ДПС мала достатньо інформації для проведення перевірки.
Наприклад, Подільський районний суд Києва у справі № 758/6459/26 зобов’язав “Універсал Банк” надати банківську таємницю щодо одного зі своїх клієнтів. Спочатку ДПС у Запорізькій області намагалася самостійно виявити платника податків, який був зареєстрований у гуртожитку.
“За зазначеною адресою розташований багатоповерховий будинок (гуртожиток), за цією адресою двері відчинила жінка, яка повідомила, що він тут не мешкає, і відмовилася надавати письмові пояснення”, – зазначено в матеріалах справи.
Саме неможливість отримати інформацію під час виїзної перевірки стала одним з аргументів на користь ДПС.
Подібне рішення кілька тижнів тому ухвалив Печерський райсуд Києва у справі № 757/21349/26-ц. Податківці прибули для перевірки одного з платників податків. Чиновники підійшли до багатоповерхівки і телефонували в домофон ймовірному порушнику, але він не відповів.
Тому перевірку буде проведено після отримання даних від ПриватБанку, який за рішенням суду зобов’язаний розкрити банківську таємницю.
Однак іноді судді відмовляють податківцям. Приміром, Печерський райсуд Києва відмовив ГУ ДПС у Рівненській області. Податківці прагнули зобов’язати ПриватБанк надати інформацію щодо одного зі своїх клієнтів – платника податків, який має зареєстрований ФОП. ДПС вимагала “інформацію про обсяг та рух коштів із зазначенням призначення платежу, дати платежу, найменування та коду ЄДРПОУ контрагентів за період з 01.10.2023 по 29.05.2025 у розрізі окремих операцій та їх призначень”.
Вказаний платник податків володіє власним магазином. Під час візиту працівників ДПС з перевіркою було виявлено порушення правил використання реєстратора розрахункових операцій (РРО). За результатами перевірки було складено протокол, який продавець відмовився підписувати, а самого ФОПа на місці не було. Саме факт вже проведеної перевірки став підставою для судді відмовити ДПС.
“Судом встановлено, що контролюючим органом вже проведено фактичну перевірку діяльності ФОП, результати якої відображені в податкових повідомленнях-рішеннях”, – зазначено в рішенні суду.
Таким чином, суд вирішив не розкривати банківську таємницю в цьому випадку.
Варто зазначити, що українське законодавство передбачає розкриття банківської таємниці, але лише в певних обставинах та за чітко встановленою процедурою. Банківська таємниця може бути надана податковим органам за письмовим запитом, зокрема:
- у разі наявності податкового боргу;
- під час проведення перевірки;
- у рамках судових або кримінальних розслідувань.
Доступ до банківської таємниці мають також інші державні установи: Міністерство фінансів (під час перевірки претендентів на пенсії, субсидії тощо), нотаріуси, правоохоронні органи та державні виконавці, але виключно в межах своїх повноважень та за офіційним запитом. Якщо банк відмовляє, остаточне рішення приймає суд.
Якщо у вас є інформація, якою ви хочете поділитися, надсилайте її на електронну пошту [email protected].
373371017150ПідписатисяТегиУкраїнаПодатки в УкраїніДержавна податкова служба (ДПС)банкбанківська карткаПриватБанкподаткиРедакційна політика
- Економіка
- Особисті фінанси
- Податківці перевіряють звичайних…
Повернутися на головну OBOZ