
Боржник не платить. Що далі: як банки насправді повертають проблемні активиВидати кредит значно простіше, ніж отримати кошти назад, коли виникають проблеми, особливо це стосується великих корпоративних позик. У таких обставинах проста схема “не заплатив — банк забрав заставу — гроші повернулися” практично не працює. Між цими етапами можуть минати місяці або навіть роки, наповнені переговорами, судовими процесами та роботою з активами.Для вирішення таких питань банки мають у своєму розпорядженні цілий арсенал інструментів: реструктуризацію боргу, позасудове врегулювання, стягнення заставного майна, продаж права вимоги, публічні аукціони, судові процедури, суброгацію. Універсального підходу не існує; пріоритетом завжди є прагматичне завдання: який шлях дозволить повернути найбільше коштів з найменшими втратами?Судовий процес — це далеко не перший крок. Якщо підприємство переживає тимчасові труднощі, але продовжує функціонувати, реструктуризація може виявитися більш вигідною, ніж багаторічний судовий спір. Банк може погодитися на зміну графіка погашення або перегляд структури зобов’язань, якщо це надає реальні шанси на повернення коштів.У разі неможливості досягнення домовленостей, у справу вступають інші механізми, зокрема, використання застави. Однак наявність застави не гарантує миттєвого повернення грошей: майно необхідно стягнути, оцінити, юридично оформити та реалізувати. Банку не потрібні промислові об’єкти, склади чи земельні ділянки — його мета полягає в перетворенні такого активу назад на ліквідні кошти.Інший варіант — це продаж права вимоги за боргом. Простими словами, банк передає інвестору право вимагати від боржника погашення заборгованості. Для банку це означає можливість отримати фінансові ресурси негайно, замість того, щоб самостійно займатися процесом стягнення протягом тривалого періоду.Саме тому відкриті торги відіграють важливу роль. Конкуренція між потенційними покупцями дозволяє ринку визначити справедливу вартість активу та підвищує шанси на отримання кращого фінансового результату. Для державних банків прозорість таких процедур має особливе значення, оскільки йдеться про розпорядження державними коштами.Існують також менш відомі механізми, серед яких — суброгація. Максимально спрощуючи, це означає, що у випадках, передбачених законом чи угодою, після виконання зобов’язання однією стороною, право відповідної вимоги переходить до неї. Хоча термін може здаватися складним, його логіка є зрозумілою: законодавство надає кредиторам різноманітні засоби для захисту своїх майнових інтересів та повернення вкладених коштів.Масштаб такої роботи найліпше ілюструється на практиці. Цього року Укргазбанк забезпечив повернення понад 1,14 мільярда гривень проблемної заборгованості ТОВ «ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД».Понад мільярд гривень перестали вважатися проблемною заборгованістю та повернулися до фінансового обігу. Важливо зазначити, що повернення коштів не завжди означає повне завершення всіх юридичних процедур. Реалізація прав кредитора може тривати, і завдання банку полягає у використанні передбачених законом інструментів для захисту своїх інтересів.Для державного банку це не лише питання якості балансу. Повернуті кошти можуть бути повторно задіяні — для фінансування бізнесу, енергетичного сектору, інфраструктури та інших проєктів, що є необхідними для країни.Ми часто обговорюємо обсяги виданих банками кредитів, але значно рідше — наскільки ефективно вони повертають кошти, коли стандартні сценарії виявляються непридатними. Саме в таких ситуаціях і проявляється зрілість фінансової установи.Для Укргазбанку це актуально і в контексті потенційного залучення стратегічного інвестора, що є наступним етапом розвитку Банку. Інвестор оцінюватиме не лише прибуток та капітал, а й якість активів, юридичні ризики, прозорість балансу та ефективність внутрішніх операційних процесів.Отже, сильний банк — це не тільки той, хто вміє надавати кредити. Це банк, який здатен керувати активом протягом усього його життєвого циклу та повертати кошти навіть тоді, коли прості рішення вже вичерпані.Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК». Ліцензія НБУ № 123 від 21.07.1993. Реєстраційний номер у Державному реєстрі банків № 183Олександр Рогачов, директор Департаменту економічного врегулювання непрацюючих активів УкргазбанкуЗа матеріалами: Укргазбанк# УкргазбанкМісце для вашої реклами
