Кінець польської блокади на кордоні. На що готова піти Україна?

Польські протестувальники погодились до 1 березня не блокувати українські пункти пропуску. На які компроміси довелось піти та чи означає цей крок, що блокада кордону завершена?

Три найбільші пункти пропуску на кордоні між Україною та Польщею – «Краковець-Корчова», «Рава-Руська-Гребенне» та «Дорогуськ – Ягодин» – вперше за понад два місяці знову почали повноцінно пропускати вантажний транспорт. 

«Польські перевізники завершили блокаду пунктів пропуску», – повідомила Держприкордонслужба 16 січня. На 17:00 перед цими пунктами пропуску очікують майже 700 вантажівок, за даними ДПС. 

Всього на кордоні із Польщею зараз застрягли більше 10 000 фур, свідчать дані системи е-черга. Середній термін очікування – 12-13 днів.  

Рішення стало наслідком довгоочікуваних домовленостей між урядом країни-сусідки та польськими далекобійниками, які з 6 листопада спершу заблокували роботу трьох найбільших пунктів пропуску між країнами: «Корчова – Краківець», «Хребенне – Рава-Руська», «Дорогуськ – Ягодин». А вже через два тижні повністю перекрили кордон для українських вантажівок. 

Кожен день блокади, що мала завершитись до кінця 2023 року, у середньому завдавав одній українській компанії близько 1 млн грн втрат, підрахувала Європейська Бізнес Асоціація. 

Про що саме вдалося домовитися із польськими перевізниками, на які компроміси довелося піти України та чи можуть протестувальники повернутись на кордони знову? 

Довгоочікувана домовленість

Польські далекобійники, які блокували український кордон з 6 листопада, домовилися призупинити акцію протесту після підписання угоди із Міністерством інфраструктури Польщі, повідомив очільник польського відомства Даріуш Клімчак під час пресконференції 16 січня.

підписання угоди між польськими перевізниками та урядом

Польські перевізники домовилися призупинити акцію протесту після підписання угоди із Міністерством інфраструктури Польщі

У цілому угода складається з семи пунктів, попередньо погоджених із Україною, та діятиме до 1 березня, заявив Клімчак.

До того часу уряд Польщі зобов’язується вирішити проблеми перевізників. 

Про що домовились польські перевізники та уряд?

  • Розблокування трьох пунктів пропуску із Україною: «Дорогуськ – Ягодин», «Гребенне – Рава-Руська» та «Корчова – Краківець».
  • Моніторинг реалізації узгоджень між польською та українською сторонами. 
  • Діалог Польщі з ЄС.
  • Фінансова допомога з боку Єврокомісії для польських підприємців у галузі транспорту. 
  • Посилення контролю з боку польських служб з метою недопущення транспортних перевезень, які не передбачені угодою між Україною і ЄС (каботаж, крос-торгівля).
  • Запрошення протестувальників до групи для обговорення важливих питань фінансування та поліпшення роботи польської системи моніторингу транспортних перевезень SENT. 
  • Створення дорадчої ради при міністерстві, що допомагатиме міністерству інфраструктури у розробці нормативної бази для транспортної галузі.

Читати більше Згорнути

Щоб запустити цю угоду, ще наприкінці грудня польський уряд погодив перелік заходів для розблокування кордону із українським, повідомив Олександр Кубраков, віце-премʼєр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України на своїй сторінці у Facebook.

 «Зі свого боку, ми виконали фактично все, що обіцяли», – додав Кубраков. Зокрема, за його словами, Україна зобов’язалась: 

 – створити окремий пас в онлайн-черзі для порожніх вантажівок на «Ягодин – Дорогуськ»; 

 – відкрити пункт пропуску «Угринів – Долгобичув» для порожніх вантажівок;

 – на місяць повністю виключити систему е-черга на пункті пропуску «Мальховіце-Нижанковичі» для фур, зареєстрованих поза межами країни. 

Кінець блокади? 

Більшість погоджених 16 січня домовленостей відрізняються від того, що польські перевізники вимагали на початку блокади. Зокрема, вони прагли скасувати для українських міжнародних перевізників так званий транспортний безвіз, заборонити реєстрацію в Польщі транспортних компаній із капіталом, що походить з України. 

Чи означає угода, що вони відмовились від своїх початкових вимог? «Питання «транспортного безвізу» не може бути предметом обговорень та поступок», – наголосив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач. За його словами, для України це принципова позиція й ми надалі її відстоюватимемо. 

надано пресслужбою

«Питання «транспортного безвізу» не може бути предметом обговорень та поступок», – наголосив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач Фото надано пресслужбою

А як щодо решти? Рафал Меклер, лідер протестувальників та один з діячів неоднозначної політсили «Конфедерація Свободи та Незалежності» під час прессконференції підтвердив, що блокаду припинять, але лише до 1 березня. Далі ситуація залежатиме від домовленостей з урядом.

«Якщо рішення не вдасться знайти, ми повернемося на кордон, — заявив він. – Це не капітуляція, а стратегічна пауза». Він додав, що на кордоні залишається вся інфраструктура протестувальників: контейнери та трейлери.

Очільник польських протестувальників: “Ми залишаємо всю інфраструктуру, контейнери та трейлери на кордоні. Якщо вимоги не будуть виконані, ми повернемося до кордону”

Зі свого боку, польський міністр інфраструктури додав, що підписана угода не означає закінчення діалогу. «Навпаки, ми починаємо дуже інтенсивні, конструктивні переговори, які мають дати конкретний ефект – реалізацію положень, про які ми домовилися», – сказав міністр Даріуш Клімчак.

Як блокада вплинула на українську економіку

Менш як за місяць польська блокада скоротила український експорт автомобільним транспортом у цьому напрямі майже вдвічі – до 282 000 т, повідомляла 1 грудня перша віцепрем’єрка – міністерка економіки Юлія Свириденко. За даними НБУ, тільки за листопад минулого року Україна втратила $160 млн експорту і $700 млн імпорту. 

А внаслідок блокування пропускних пунктів на кордоні ціни на вантажні автоперевезення зросли на 15-20%, повідомив 16 січня заступник міністра аграрної політики та продовольства Маркіян Дмитрасевич в телемарафоні «Єдині новини». 

Попри значні втрати української економіки, польська влада спершу ігнорувала проблему на кордоні, а згодом закликала Україну до пошуку компромісу. Коментуючи цю пропозицію під час підсумкової прессконференції 19 грудня, президент Зеленський не стримував емоцій. «У чому компроміс? Компроміс – нам всім не вижити? Добре, ми не будемо продавати зерно в Польщу, але дайте вивезти», — обурювався глава держави. 

Після цього припинити блокаду українського кордону 27 грудня зобов’язався новопризначений польський премʼєр Дональд Туск. Він заявив, що обговорить питання блокування кордону далекобійниками з президентом України Володимиром Зеленським під час свого візиту до Києва. Та відтоді голова уряду Польщі в Україну досі не завітав.  

Источник

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *