Споживчі ціни у 2023 році зростають більш ніж удвічі повільніше, ніж прогнозував уряд минулого року. Попри позитивний вплив на економіку, це створює проблеми для наповнення бюджету, бо менші ціни означають менший ПДВ. У чому суть проблеми та чи йдеться про серйозні втрати?
У Forbes Ukraine є спільнота в LinkedIn. Там ми пишемо практичні кейси компаній, розповідаємо про інноваційну економіку та публікуємо поради з особистого розвитку і управління командою. Жодних новин. Приєднуйтесь за цим посиланням
Попри продовження війни у 2023 році ціни в Україні зростають значно повільніше за всі прогнози. У липні інфляція уповільнилася до 11,3%, тоді як Нацбанк у січні прогнозував на кінець другого кварталу 18,7%, стільки ж – і на кінець року.
Значно нижча за прогнози інфляція несе новий ризик: це може призвести до відчутних втрат державного бюджету через менші обсяги податків, йдеться у бюджетному барометрі Київської школи економіки (KSE). При підготовці бюджету на цей рік уряд заклав прогноз у 28,4% інфляції на кінець грудня. У реальності вона вже більш ніж удвічі менша.
Чому низька інфляція створює проблеми з наповненням бюджету і що з цим робити?
Чому податків, ймовірно, буде менше за прогнози
Чому інфляція важлива для бюджету? Від її прогнозування залежить найбільше джерело доходів – податок на додану вартість, зазначає провідна наукова співробітниця Центру економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕД) Олександра Бетлій. Інфляція, менша за закладену в припущеннях бюджету, означає менші доходи від ПДВ, пояснює вона.
Як інфляція впливає на доходи бюджету
Можна навести умовний приклад: на початку року певний хлібопродукт коштував 20 грн. За підсумками липня інфляція у категорії «Хліб і хлібопродукти» становила 13,4%. Тобто тепер цей товар коштує 22,7 грн.
Якби справдився прогноз Мінекономіки, ціна була б 25,7 грн. Отже втрата ПДВ з 3 грн різниці – 60 копійок. На 1 млн хлібин бюджет втратить вже 600 000 грн. І так з більшістю товарів.
Читати більше Згорнути
Дві третини надходжень у бюджет зараз становлять непрямі податки – ПДВ, акцизи та мита, база оподаткування яких визначається вартістю товарів і послуг, повідомляє старший економіст Центру економічної стратегії (ЦЕС) Юрій Гайдай. На ці надходження інфляція впливає безпосередньо, перш за все – через «внутрішні» ПДВ та акцизи, додає він.
Також є більш опосередкований вплив інфляції – на прибутки компаній і фізосіб, з яких сплачуються податки, каже Гайдай.
Через нижчу інфляцію меншою буде й індексація зарплат, відповідно нижчі надходження від ПДФО, зазначає Бетлій з ІЕД. «Але тут вплив менший за той, що для ПДВ, ПДВ – найбільше джерело податкових доходів до бюджету», – підсумовує економістка. У липні ПДВ вже зібрали менше за план: 18,7 млрд грн із запланованих 19,1 млрд.
Які прогнози інфляції на кінець року і чи можна якось змінити ситуацію
Центр економічної стратегії нещодавно опублікував дані щодо актуальних прогнозів з інфляції. Так, НБУ очікує на кінець року 10,6%, Мінекономіки – 14,7%, МВФ – 15,5%. Ще є прогнози шести неурядових організацій, які в середньому дають 10,6%.
Тобто усі прогнози далекі від 28,4%, закладених у бюджет. З такого сценарію бюджет недоотримає кілька відсотків річних податкових надходжень, вважає Гайдай з ЦЕС. У бюджетному барометрі KSE оцінили ризик втрат бюджету як високий.
Ситуацію частково компенсує зростання економіки, що виявилося вищим за прогнози, та зменшення бюджетних видатків через ту ж саму меншу інфляцію, зазначає Гайдай з ЦЕС.
Крім зростання економіки, допоможуть закриття схем і дірок у податковій базі, підвищення ефективності видатків, додає Бетлій з ІЕД.
Та якщо ж грошей у бюджеті не вистачатиме, Мінфіну доведеться залучити більше запозичень на внутрішньому ринку, вказують обидва економісти.
Якщо план доходів не виконуватиметься, будемо скорочувати видатки, заявила нардеп, голова бюджетного комітету Ради Роксолана Підласа. Водночас вона нагадала, що у Казначействі є черговість виплат, і видатки на армію завжди проходять у першу чергу.
Попри проблеми для бюджету, повернення до «однознакових» показників інфляції було б дуже добрим для економіки, наголошує Гайдай з ЦЕС. «Прогнозованість дозволяє бізнесу та громадянам краще планувати видатки, інвестиції й заощадження, що сприяє і економічному зростанню», – підсумував він.
