В якому стані українські електромережі, чи очікувати відключень улітку та взимку, чим завершилася історія з підключенням заводу Baykar до мережі за $10 млн? Інтервʼю з керівником «Укренерго» Володимиром Кудрицьким для Forbes.
Головні матеріали Forbes Ukraine. Раз на тиждень на вашій пошті.
Дякуємо за підписку Підписатися
Українська енергосистема вийшла з зими зруйнованою на 40–50%, каже керівник «Укренерго» Володимир Кудрицький. Наслідки цього споживачі зможуть відчути влітку, коли, як очікується, дефіцит електроенергії може сягнути 23%.
Чи можливі відключення електроенергії влітку, чого очікувати від наступної зими та скільки коштує відновлення енергосистеми? Розповідає керівник «Укренерго» Володимир Кудрицький.
В якому стані українська енергомережа після майже 40 ракетних та дронових атак? Що у гіршому стані – генерація чи розподільні мережі?
У нас є генерація, передача і розподіл. Розподіл – це обленерго, передача – це «Укренерго», генерація – це всі види електростанцій.
Енергосистема пережила з жовтня 2022 року по березень 2023 року 15 ракетних та 18 дронових атак. Росіяни випустили більше 1200 ракет та дронів по енергетичних обʼєктах, 250 «прильотів» зазнали саме підстанції «Укренерго». Тому у складному становищі через пошкодження всі великі тепло- і гідроелектростанції, а також підстанції «Укренерго».
Розподільчі системи, тобто обленерго, здебільшого постраждали у регіонах, які межують безпосередньо із зоною бойових дій. На жаль, у прифронтових регіонах мережі обленерго і досі чи не щодня руйнуються через постійні обстріли.
Чи є оцінка пошкоджень?
У цифрах це все дуже умовно. Десь 40–50% потужностей, які наша система мала до вторгнення, ми тимчасово втратили. Щодо магістральної високовольтної мережі та обʼєктів «Укренерго» – в результаті масованої терористичної кампанії росіян проти нашої енергосистеми близько 43% наших активів було пошкоджено ракетами або дронами.
Наше завдання – відновити якомога більше енергоблоків та підстанцій до наступної зими. Ми оперативно усунули обмеження в магістральній мережі та відновили функціонал десь 70% наших пошкоджених обʼєктів. Це не означає, що вони зараз працюють у тому стані, як до повномасштабного вторгнення, але система передачі електроенергії працює.
Скільки років треба, щоб відновити енергосистему до рівня, який був на початку війни?
Немає потреби відновлювати все як було. Ми плануємо робити краще, застосувати сучасніші технічні рішення, більше захистити об’єкти.
Зараз думаємо, як змінити нові підстанції «Укренерго». Хочемо відбудувати їх більш автоматизованими і захищеними. Застосувати інженерні рішення, які дозволять захистити високовольтні підстанції від російських атак.
Ви кажете про плани змінювати енергосистему під час відбудови. Як?
У планах дещо змінити формат енергосистеми в наступні роки. Йдеться про побудову нових електростанцій, які будуть меншими за масштабом, працюватимуть на дешевшому відновлювальному ресурсі. Вітер, сонце, біопаливо – ці ресурси, дешевші за вугілля і газ.
Багато невеликих електростанцій складніше виводити з ладу ракетами або дронами, ніж одну велику. Тому що можна завдати багато шкоди, поціливши ракетами в електростанцію потужністю 1000 МВт. Інша річ – розбити 100 електростанцій потужністю 10 МВт. Тобто децентралізація енергосистеми – це не лише питання ефективності, а й вимога безпеки.
Скільки грошей потрібно для відновлення енергосистеми до нового опалювального сезону і взагалі?
Є різні оцінки. Згідно зі звітом (RDNA2) уряду України, групи Світового банку, Єврокомісії та ООН, повний кошторис відновлення країни – $11 млрд. Вся енергетична галузь у найближчі роки потребує $5,7 млрд. Саме «Укренерго», за оцінкою експертів, які працювали над звітом, уже зараз на відновлення та захист обʼєктів необхідно приблизно $1 млрд.
У будь-якому разі до зими потрібна сума, яка обчислюється мільярдами – як для генерації, так і для наших підстанцій. Тому протягом наступних кількох місяців треба закумулювати значний фінансовий ресурс.
Якими можуть бути джерела фінансування?
Для «Укренерго» це перш за все допомога донорів. Наші ключові донори – Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Світовий банк, Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Німецький державний банк розвитку (KfW), USAID, UNDP. Від міжнародних фінансових організацій та урядів європейських країн ми отримали кредити та гранти на суму майже €600 млн.
Дуже багато коштів надходить безпосередньо від країн. Наприклад, уряд Нідерландів наприкінці минулого року виділив нам величезний грант, понад €70 млн для закупівлі обладнання та на інші цілі відновлення.
Ми отримуємо грантове фінансування від японського уряду через японську агенцію з міжнародного співробітництва (JICA), фінансування від структур ООН та інших. Ці організації за спеціальною процедурою фінансують закупівлю обладнання для відновлення наших обʼєктів. На це вони виділили близько €100 млн.
Також міжнародні банки – ЄБРР та ЄІБ – дозволили нам перепрофілювати вже раніше залучені «Укренерго» кредити на підтримку ліквідності компанії та ринку електроенергії на суму €200 млн. Тобто «Укренерго» вже отримало фінансування та допомоги десь на €900 млн.
Ця допомога закриває потреби «Укренерго» у фінансуванні?
Так, більш-менш закриваємо свої фінансові потреби. Для нас ключове – як швидко заводи в різних частинах світу зможуть виробити необхідне нам обладнання.
«Укренерго» отримало від міжнародних партнерів кредити та гранти на суму майже €600 млн – Володимир Кудрицький, голова правління НЕК «Укренерго» Фото надано пресслужбою
Які джерела фінансування можливі для генерації?
Для них основне джерело доходу – надходження від продажу електроенергії. Я не чув про великі кредитні угоди, які б укладала державна чи приватна генерація.
Коштом лише гуманітарної допомоги не вийде відновити енергоблоки електростанцій. Через це, на мою думку, ринок має згенерувати відповідний ресурс для того, щоб електростанції підготувалися до зими, накопичили потрібний обсяг грошей.
На ринку – мільярди гривень дефіциту. Розглядаються різні варіанти розвʼязання проблеми, зокрема підвищення тарифів. Чи це єдиний шлях?
Тему підвищення тарифів для населення я не коментуватиму. Це чутлива тема, тому важливо, аби про це рішення говорили люди, які безпосередньо за нього відповідають. А саме Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, і Міністерство енергетики. Я впевнений, що це рішення має прийматися цими установами.
Але для генерувальних компаній основним джерелом доходу є оптовий ринок, де електроенергію закуповує бізнес. Треба, щоб ринок забезпечив генерувальним компаніям можливість не тільки вижити, а й накопичити гроші до наступної зими.
Має бути змінене регуляторне поле, щоб ринок не страждав від дефіциту ліквідності. Наприклад, погано, коли генерація продає електроенергію на балансуючому ринку з величезним дисконтом. Цього не має бути.
Який зараз дефіцит ліквідності на ринку?
Наразі ринку, аби він функціонував нормально, бракує дуже великих сум. Ідеться про десятки мільярдів гривень. Дефіцит коштів на ринку енергії призводить до накопичення боргів. Боргів усіх перед усіма. Цей борговий ланцюг призводить до того, що немає жодних коштів оплатити відновлення чи ремонт.
Все одно безкінечно заливати проблеми грошима, навіть зовнішніми, не можна. Треба, щоб нормально працював український ринок електроенергії.
Про дефіцит електроенергії
Ви прогнозуєте взимку дефіцит електроенергії та аварійні відключення?
Дефіцит, тобто певний брак енергії, відчуватиметься в енергосистемі протягом літніх місяців, бо будемо багато ремонтуватися, а також протягом наступної зими. Але це не означає аварійні відключення. Обмеження споживачів – це точно не пріоритетний, а радше крайній захід для збалансування енергосистеми.
Чим ми можемо компенсувати цей дефіцит? Можемо ввімкнути додаткові енергоблоки на газу. Вони не найдешевші для енергосистеми, але можуть бути потрібні, щоб запобігти відключенню споживачів.
Ще завдяки нашому обʼєднанню з європейською континентальною мережею у нас є можливість як залучати аварійну допомогу від енергосистем країн ЄС, так і імпортувати електроенергію з Європи. Наразі доступний обсяг імпорту – 1050 МВт. Сподіваємося, наступними тижнями асоціація операторів енергосистем Європи ENTSO-E збільшить цей ліміт.
Яка максимальна технічна можливість імпорту з Європи?
Пропускна спроможність ліній електропередачі, які зʼєднують нас із Європою, набагато більша доступної. Доступна потужність рахується з урахуванням наявних мережевих обмежень на європейській і нашій стороні. Тому ENTSO-E розраховує граничні величини, дотримання яких дозволяє імпортувати в Україну та експортувати до країн ЄС без шкоди для стабільності синхронної роботи української та європейської енергосистем.
Чому цей показник можна збільшити? Ми запустили в роботу міждержавну лінію на Польщу. Європейські оператори подивляться, як система працює з цією новою лінією, і на основі цих даних поступово збільшуватимуть доступні обсяги.
Гадаю, до кінця року зможемо значно збільшити імпортну пропускну спроможність нашого зʼєднання з Європою на сотні мегават.
Експортна пропускна спроможність теж переглядатиметься?
Так. По експорту ми побачимо нові ліміти, коли представники ENTSO-E завершать розрахунки. Гадаю, це станеться в червні.
На що розраховує Україна?
Це закрита дискусія. Європейські партнери просили нас не озвучувати плани. Вважається, що коли ми робимо прогнози про збільшення пропускної спроможності до якогось показника, це може впливати на їхні ринки.
Нині дозволений імпорт – 1050 МВт, експорт – 400 МВт. Я думаю, що обсяги дозволеного експорту поступово зростатимуть і наближатимуться до імпорту.
Вони не будуть однаковими. Експорт сильніше впливає на стабільність європейської енергосистеми, ніж імпорт. Це стосується всіх країн, які розташовані «по краях» європейської енергосистеми, – Туреччини, Іспанії, Португалії, України.
Але є технічні засоби для розвʼязання цієї проблеми. Ми з колегами вже переналаштували системи управління на наших електростанціях. Встановили додаткові пристрої для компенсації коливань частоти.
Україна почала експорт електроенергії до Словаччини 17 квітня, але 21 квітня експорт зупинився. Чому? Що відбувалось у ці дні?
Колеги зі Словаччини побачили розподіл прибутку не на свою користь і зупинили його. Ми почали експорт за процедурою, яка закріплена в чинній регуляторній базі та використовувалася багато років. Тепер ця процедура не влаштовує наших сусідів. Вони хочуть, аби ми працювали з ними за європейськими правилами.
Угорський, румунський і, зрештою, словацький оператори енергосистем заявили, що хочуть, аби ми перейшли на спільні аукціони з доступу до розподілу пропускної спроможності міждержавних ліній. Ця процедура є більш поширеною в Європі. Для цього потрібно, щоб НКРЕКП змінила порядок проведення аукціонів. Сьогодні він передбачає лише односторонні аукціони.
Ми чекаємо, коли регулятор це зможе зробити. А доки цього не сталося, я думаю, нам вдасться на тимчасовій основі домовитися про односторонні аукціони зі словацькими колегами. Зараз домовляємося про умови, які мають враховувати те, що в Україні війна.
Які умови висуває Україна?
Минулоріч «Укренерго» вдалося зібрати 4,9 млрд грн від доступу до міждержавних ліній електропередачі. Ми спрямували ці гроші на погашення боргів перед генерацією і учасниками ринку. Вони використали їх для підготовки до минулої зими.
Тобто кошти, отримані за доступ до міждержавних ліній електропередачі, дали нам можливість пережити зиму. Тож ми доносимо цю позицію до наших партнерів.
Як домовились із Польщею? Запустилася лінія ХАЕС – Жешув, Польща провела на своєму боці аукціони на половину місяця, і там була певна конкуренція. Вони повернули Україні половину отриманих коштів?
Польща може проводити тільки місячні аукціони, тож це апріорі відбувається заздалегідь. А Україна може проводити лише добові аукціони ближче до дати поставки.
Зараз ми з Польщею у перемовинах щодо розподілу доходів. Ми будемо відстоювати одну й ту саму позицію по відношенню до всіх наших сусідів та намагатися отримати додаткову частку доходу від розподілу пропускної спроможності для того, щоб профінансувати відновлення.
Коли очікуєте досягнення цих угод?
Найближчим часом ми повинні вийти на угоду зі Словаччиною. Дуже сподіваюся, що з нашими польськими колегами домовимося теж у стислі терміни.
Також нам треба буде домовитися з румунськими та угорськими колегами. Сподіваємося, що з румунським оператором нам удасться домовитися у найближчі місяці.
У вечірні години, з 19:00 до 22:00, коли споживання найбільше, ми закликаємо українців споживати ощадливо – Володимир Кудрицький, голова правління НЕК «Укренерго» Фото надано пресслужбою
Чи можливий сценарій, коли влітку Україна буде одночасно експортувати і імпортувати електроенергію?
Так. Це притаманно будь-якій енергосистемі, не лише українській. Причому це може відбуватися не тільки протягом літа, а й навіть впродовж доби. Тому що ситуація може змінюватися що кілька годин.
Наприклад, зараз у нас надлишок електроенергії з 10:00 до 14:00, коли наші сонячні електростанції генерують багато електроенергії. У вечірні години, з 19:00 до 22:00, коли споживання найбільше, ми закликаємо українців споживати ощадливо. Це не означає, що треба сидіти без світла та все вимкнути з розеток. Треба намагатися в цей проміжок часу зменшити кількість працюючих потужних електроприладів і вимикати світло, якщо виходите з приміщення. Це дає змогу знизити навантаження на енергосистему, відповідно, нашим диспетчерам буде легше втримати баланс.
Не варто забувати, скільки генерувальних потужностей наразі недоступно для використання. Окрім окупації та пошкоджень обстрілами, літо – це традиційний період для виведення в ремонт атомних енергоблоків, яким необхідно перезавантажити паливо та підготуватися до активної роботи взимку. Також у ремонтах теплова генерація, котра, як я вже казав, зазнала серйозних пошкоджень узимку. Все це впливає на баланс у системі.
Поки що немає достатньо систем накопичення електроенергії, аби зберігати вироблену вдень електроенергію і спожити її ввечері. Тому ввечері у нас може бути дефіцит, і треба буде імпортувати, така ситуація цілком можлива.
Які обсяги імпорту нам можуть знадобитися влітку і чи очікувати вимкнень світла?
Доступних обсягів імпорту разом із активацією додаткових газових електростанцій, які ми зазвичай не використовуємо влітку, має вистачити, щоб уникнути відключень споживачів.
Відключення споживачів – це останній захід для того, щоб збалансувати нашу систему. Якщо ми дійшли до необхідності контрольовано відключати споживачів, це означає, що ми вичерпали всі інші можливості балансування енергосистеми, включаючи імпорт.
Тому важливо, щоб імпорт заходив в Україну. Українська ціна на оптовому ринку в середньому нижча, ніж середня ціна на ринках суміжних країн (Польща, Словаччина), від яких ми можемо отримувати електроенергію.
Потрібен інструмент, аби стимулювати імпорт в Україну. Бо якщо нічого не робити, це не спрацює. Ніхто не буде купувати за вищою ціною і перепродавати в Україні за нижчу.
Які можливі варіанти?
Перший – потрібні регуляторні зміни, щоб у вечірні пікові години ціна на електроенергію могла зростати та знижуватися у години профіциту. Зараз встановлені прайскепи обмежують такі цінові коливання. Це дасть можливість залучати імпорт у вечірні години. А вдень, коли світить сонце і електроенергії достатньо, ціна буде трохи нижчою, ніж зараз.
Другий варіант – спеціальний механізм компенсації різниці між ціною європейського і українського ринків на оптовому ринку.
На якому етапі розгляду ці рішення?
Не знаю, це в компетенції регулятора. Я кажу про потенційні можливості залучення імпорту, що їх ми бачимо як оператор енергосистеми.
Про підключення бізнесу до енергомереж
«Укренерго» завершив рік зі збитком у 6 млрд грн. Чому?
Ми складаємо свою звітність за міжнародними стандартами. У цій звітності ми визнаємо знецінення дебіторської заборгованості. Нам зараз винні величезну суму коштів через борговий ланцюг на ринку електроенергії, про який я казав. Ми на цю дебіторську заборгованість повинні нарахувати резерв, це йде у наші витрати і впливає на фінрезультат.
Інший важливий фактор – курсова різниця. Наші кредити номіновані в іноземних валютах. У гривні вони зросли через знецінення гривні до долара і євро, яке сталося після вторгнення РФ. Плюс знецінення наших активів унаслідок пошкоджень і тимчасової окупації.
Тому ми визнали всі ці витрати. Це сукупно майже 20 млрд грн витрат, повʼязаних із вторгненням. Гадаю, більшість великих стратегічних компаній також зіштовхнулися з необхідністю визнавати такі втрати, і, відповідно, з негативним фінансовим результатом своєї звітності.
Які плани на 2023 рік?
Цьогоріч плануємо виправити ситуацію. До війни ми вже трохи адаптовані. Тож цьогоріч очікуємо прибутку. За перший квартал у нас прибуток.
Наприкінці січня гендиректор Baykar Defence Халук Байрактар заявив, що приєднання до електромережі в Україні коштує $10 млн і на це піде два роки. Чи погодили питання приєднання? Як зробити цей процес доступнішим для іноземних інвесторів?
У них був якийсь незрозумілий діалог із обленерго. Вони звернулися до нас і за 10 днів ми видали їм техумови.
Ми готові забезпечувати прозорий і швидкий процес укладання договору про приєднання, видачу технічних умов, а також реалізацію цього договору, реконструкцію наших підстанцій і будівництво об’єкту.
Як можна зробити процедуру доступнішою? Додати конкуренції.
І «Укренерго», і обленерго треба регулювати, як природні монополії. Але у питанні підключень великих об’єктів, які споживають багато електроенергії, можливо, є сенс дозволити підключати до наших мереж.
Наразі з’явився механізм «малі системи розподілу». Як це працює? Можна побудувати підстанцію під індустріальний парк і підключити її до мереж «Укренерго». Це створює для обленерго додаткову конкуренцію з нашого боку. Вірю, що це стимулюватиме і їх, і нас боротися за клієнтів. Це має привести до підвищення прозорості процесу, зменшення чеку і тривалості підключення.
Якщо «Укренерго» за 10 днів видає договір про приєднання з технічними умовами і підписаний договір, це навіть швидше, ніж в інших країнах, де процедура триває 30–50 днів.
Тож конкуренція, як завжди, все вилікує.
Який чек випишете Baykar, якщо вона стане вашим клієнтом?
Він буде в рази меншим, ніж $10 млн.
У багатьох інших країнах вартість приєднання закладають у тариф. Чи є сенс в Україні запровадити таку саму систему?
Ми детально вивчили досвід інших країн. У більшості країн саме інвестор фінансує модернізацію інфраструктури, закупівлю додаткових трансформаторів.
Інша річ, що процес визначення, що саме треба побудувати, скільки це коштує, має бути прозорим і швидким. Ми колись рахували у період буму «зеленки», що підключення до мереж «Укренерго» коштує у два-три рази дешевше, ніж до мереж обленерго.
Проблема не в самій платі за приєднання, а у механізмі. Я не думаю, що в Україні поганий механізм. Погано, коли його застосовують у непрозорий спосіб і зловживають ним.
