Фото до статті Дергачівський районний суд Харківської області розглянув справу стосовно відеокамер у спільному коридорі житлового будинку. Позивач вимагав від сусіда демонтажу пристроїв та 150 тисяч гривень моральної компенсації, проте рішення виявилося не на його користь.
Ярослав Степанов Редактор стрічки новин вчора, 21:00
багатоквартирний будинок вчора, 21:00
Суперечка виникла між двома співвласниками помешкань у багатоповерхівці на Харківщині. Один з них, який є головою правління ОСББ, звернувся до суду через те, що сусід у липні 2025 року встановив чотири камери відеоспостереження: три на фасаді будівлі та одну на стелі у спільному коридорі.
Камера відеоспостереження у під'їзді
Зі слів позивача, апаратура фіксувала входи до квартир та сходову клітку, а сам він нібито зазнавав моральних мук через постійне стеження. У позовній заяві він вимагав прибрати камери й виплатити 150 000 гривень відшкодування. Наприкінці серпня 2025 року збори ОСББ навіть ухвалили рішення, що забороняє такі пристрої, проте відповідач його не виконав.
Представник відповідача в суді пояснив: чоловік мешкає з дружиною та неповнолітніми дітьми, а камери встановив виключно для захисту помешкання та автомобіля від можливих протиправних дій. Між сусідами вже тривалий час існують неприязні стосунки, зокрема через те, що позивач як голова ОСББ раніше притягувався до кримінальної відповідальності за легкі тілесні ушкодження. До того ж об’єктиви фіксують лише спільний простір і не спрямовані безпосередньо на двері сусіда.
Чому суд став на бік власника камер
Оцінюючи справу, Дергачівський районний суд керувався статтею 8 Конвенції про захист прав людини стосовно права на повагу до приватного життя. Дослідивши відеозаписи, суд встановив: камери переглядають виключно загальну територію коридору та прибудинкову територію, вони не охоплюють вхідні двері позивача крупним планом і не фіксують місць із підвищеним рівнем приватності.
Позивач не подавав клопотань про проведення спеціальної експертизи та не довів непропорційного втручання у своє особисте життя. Суд визнав дії відповідача припустимим самозахистом майна — тобто законним способом охорони власної квартири й автомобіля.
150 000 гривень моральної компенсації: чому відмовили
Щодо фінансової вимоги суд зазначив: підставою для стягнення моральної шкоди є чітко доведені факти правопорушення, які спричинили душевні страждання або приниження честі й гідності. Оскільки протиправність дій відповідача не підтвердилася, а твердження про стеження та погіршення здоров’я будувалися лише на припущеннях — у компенсації відмовили повністю. Усі судові витрати поклали на позивача.
Чи мають силу рішення зборів ОСББ
Як показав цей судовий прецедент, внутрішні рішення зборів співвласників про заборону відеоспостереження не мають вирішальної сили. Якщо камери встановлені з легітимною метою захисту майна, фіксують лише спільну територію і не порушують приватність інших мешканців — відсутність письмової згоди сусідів не є безумовною підставою для демонтажу.
Коли встановлення камер у під’їзді законне: практичні поради
З рішення суду випливають кілька важливих правил для тих, хто планує встановити відеоспостереження у багатоквартирному будинку:
- Камери не повинні бути спрямовані безпосередньо на двері сусідів — лише на загальний простір (коридор, сходову клітку, двір).
- Мета встановлення має бути легітимною — охорона власного житла чи майна.
- Рішення зборів ОСББ про заборону камер не є абсолютною підставою для демонтажу, якщо не доведено факт втручання у приватне життя.
- Сусід, який вимагає демонтажу, мусить довести реальне порушення своїх прав — самих лише підозр чи дискомфорту недостатньо.
Як повідомляє «На пенсії» з посиланням на «Судово-юридичну газету», справа стала показовим прецедентом: суд чітко розмежував законний захист майна та незаконне втручання у приватне життя.
Раніше портал Знай повідомляв, тариф підвищили без попередження: Верховний Суд став на бік абонентки у спорі з Київстаром.
Також наш портал інформував, військовий за $8000 переправив чоловіка до Румунії: суд позбавив звання, але не посадив.
Теги: ОСББ