class=”bg-white border border-yellow-200 rounded mb-4 p-4″>
Це повідомив Сергій Мамедов, заступник голови Асоціації українських банків, голова правління ГЛОБУС БАНКУ.
У проекті державного бюджету на 2025 рік, який було затверджено Кабінетом Міністрів України та передано на розгляд Верховної Ради у другому читанні, передбачено, що дефіцит бюджету буде покриватися за рахунок макрофінансової допомоги та зовнішніх позик. Очікуваний обсяг зовнішніх запозичень становить 1,65 трлн грн (понад $38 млрд). Таким чином, з моменту повномасштабного вторгнення основні джерела зменшення бюджетного дефіциту – це макрофінансова допомога від країн-партнерів та міжнародних фінансових організацій.
За словами банкіра, державний кошторис на 2025 рік за співвідношенням доходів та витрат дуже схожий на “базовий” бюджет поточного року, ухвалений 9 листопада 2023 року.
Зокрема, очікуваний рівень доходів становить 2,33 трлн грн (у 2024 році – 1,77 трлн грн), а обсяг видатків – 3,94 трлн грн (у 2024 році – 3,3 трлн грн). Отже, як зазначає фахівець, бюджетний дефіцит наступного року складе 1,61 трлн грн, тоді як цього року він планувався на рівні 1,53 трлн грн.
Водночас він нагадав, що 18 вересня був ухвалений Закон “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік” щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони”. Відповідно до цього документа, доходи бюджету на 2024 рік були збільшені до 1,9 трлн грн, а видатки зросли до 3,7 трлн грн. Таким чином, дефіцит бюджету становитиме 1,8 трлн грн.
Логіка формування бюджету на наступний рік практично ідентична цьогорічній. Як і з початку війни, уряд України покладатиметься на значну зовнішню фінансову та кредитну підтримку, — наголосив Сергій Мамедов.
Банкір зазначив, що минулого року при розробці державного бюджету враховувалися очікування, що протягом 2024 року Україна отримає понад $41 млрд, значна частина яких мала б бути спрямована на покриття видатків. Пізніше цей обсяг був скоригований до $39 млрд. Нещодавно, як зауважив він, Національний банк покращив прогноз щодо обсягу макрофінансової допомоги до $42 млрд до кінця року. Зокрема, згідно зі звітом НБУ, до кінця року Україна може отримати щонайменше $6,4 млрд безповоротної допомоги.
Водночас, згідно з державним кошторисом на наступний рік, зовнішні позики заплановані на суму понад $38 млрд. Однак, як підкреслив експерт, частина цих коштів ще не отримала підтвердження від західних партнерів і може включати певну суму з великого кредиту від країн “Великої сімки” на $50 млрд, з яких частка ЄС становить €35 млрд (понад $37 млрд).
Минулого року, та й протягом поточного, неодноразово висловлювалося припущення, що зовнішня макрофінансова допомога може суттєво зменшитися. Так, за даними НБУ, у 2026 році очікується скорочення більш ніж у 1,5 рази — до $25 млрд на рік. Саме тому для покриття бюджетних витрат значно зростає потреба у своєчасному отриманні кредиту від G7, який, до речі, буде “згашений” за рахунок заморожених активів країни-агресора, — вважає він.
На його думку, наступного року ключовим завданням для уряду може стати повноцінна реалізація вже запущених програм пільгового кредитування, які значно стимулюють розвиток бізнесу, зокрема нагальних програм енергокредитування. Крім того, прогнозується активізація у стратегічних секторах економіки, таких як агропромисловий комплекс, військово-промисловий комплекс, будівництво, машинобудування тощо. Головна мета — збільшення доходів та відповідне скорочення видатків бюджету, що дозволить країні поступово та безболісно “злізти” з залежності від макрофінансової допомоги.
На жаль, в умовах жорстокої війни Україні не обійтися без зовнішньої фінансової підтримки. Однак макрофінансова допомога колись закінчиться. Тому ми очікуємо, що наступного року, хоч і не відбудеться суттєвого економічного стрибка (адже зростання ВВП прогнозується на рівні 4-4,3%), будуть закладені підвалини для активного економічного розвитку в майбутні роки. Але, безумовно, ключовим фактором для економіки буде завершення війни та встановлення миру на умовах, що відповідають вимогам України, — підсумував Сергій Мамедов.
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК “ГЛОБУС” (ГЛОБУС БАНК) було засновано у 2007 році.
Станом на липень 2024 року регіональна мережа банку складається з 32 відділень, 29 з яких входять до об’єднаної мережі Power Banking, що забезпечує роботу навіть за відсутності електропостачання.
ГЛОБУС БАНК має найвищий кредитний рейтинг за національною шкалою (uaAAA) та рейтинг депозитів на рівні ua2+ за шкалою рейтингового агентства “Експерт-Рейтинг”.
Пріоритетними напрямками діяльності банку є кредитування енергоефективних проектів, іпотечне кредитування на первинному ринку, автокредитування та кредитування малого й середнього бізнесу.
ГЛОБУС БАНК є акредитованим партнером низки державних програм: державної іпотечної програми “єОселя”, програми пільгового кредитування малого та середнього бізнесу “5-7-9”, “Доступний факторинг”, “Доступний фінансовий лізинг 5-7-9”, “Енергонезалежність фізичних осіб – власників домогосподарств”.
Банк є партнером ДУ “Фонд енергоефективності” за програмами кредитування ОСББ та ЖБК “Енергодім” та “ГрінДІМ”.
Банк бере участь у державній програмі “Національний кешбек”.
25 червня 2024 року ГЛОБУС БАНК увійшов до числа 17 найбільших українських банків, які підписали Меморандум про кредитування проєктів з відновлення енергетичної інфраструктури.
Голова правління ГЛОБУС БАНКУ Сергій Мамедов є заступником Голови Ради директорів Конфедерації будівельників України та віцепрезидентом Асоціації українських банків.
Дата: 19.11.2024