Банківський сектор має всі підстави зберігати стабільність та певну передбачуваність протягом другої половини року.
За умови ефективної монетарної політики Національного банку, банки продовжать функціонувати в зрозумілому середовищі. Це сприятиме збереженню привабливих відсоткових ставок за депозитами в національній валюті та подальшому розвитку основних напрямків кредитування.
Таку думку висловив Сергій Мамедов, віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління ГЛОБУС БАНКУ.
Банкір вважає, що одним із ключових чинників для фінансової системи в другій половині року залишатиметься рівень інфляції. Саме її динаміка значною мірою визначатиме подальші кроки Національного банку стосовно облікової ставки, а отже, впливатиме на вартість ресурсів для банків, прибутковість депозитів та перспективи кредитування.
Він нагадав, що за підсумками травня інфляція в Україні становила 0,9% за місяць, а річний показник сповільнився до 8,2%. На його думку, це все ще значний ціновий тиск, проте він менший, ніж за підсумками квітня, коли річна інфляція досягла 8,6%. За його прогнозом, у другому півріччі, за відсутності нових значних цінових шоків, інфляція може скласти 8-9% у річному вимірі, що загалом відповідає прогнозам НБУ.
“Нацбанк матиме підстави підтримувати обережну, але відносно стабільну монетарну політику. Це означатиме мінімальні ризики суттєвих змін у депозитних ставках, більшу передбачуваність вартості фондування та сприятливіші умови для поступового розширення кредитної активності”, — зазначив банкір.
Важливим фактором залишатиметься ситуація на ринку пального.
Він нагадав, що з березня по травень включно середня вартість бензину А-95 зросла з 62,87 грн/л до 75,94 грн/л, або приблизно на 20,8%. Дизельне пальне за цей період подорожчало з 62,69 грн/л до 86,05 грн/л, або близько 37,3%. Водночас у травні динаміка вже стала неоднозначною: А-95 продовжив зростати в ціні, додавши 3,55 грн/л до квітневого рівня, тоді як дизель після попереднього зростання подешевшав на 2,02 грн/л.
“Ситуація на паливному ринку має принципове значення для банківського сектору, оскільки вартість пального впливає на собівартість господарської діяльності, логістику, платоспроможність позичальників, а також на споживчі ціни. Якщо у другому півріччі ринок пального уникне нових різких коливань, то загальна картина залишатиметься більш-менш прогнозованою. Нацбанк не буде вдаватися до жорсткіших монетарних заходів, а банки зможуть і надалі пропонувати клієнтам вигідні умови як для заощаджень, так і для кредитування”, — зазначив банкір.
Другим важливим фактором стане міжнародна фінансова допомога Україні. Надходження коштів від партнерів, зокрема в рамках кредитного пакету ЄС обсягом 90 млрд євро для України на 2026-2027 роки, матиме значення не тільки для бюджетної стабільності, а й для всієї фінансової системи.
“Регулярне зовнішнє фінансування дає змогу державі своєчасно виконувати соціальні, оборонні та інші життєво важливі витрати, підтримує міжнародні резерви та зменшує ризики надмірного тиску на валютний ринок”, — зауважив керівник ГЛОБУС БАНКУ.
Третім системним чинником залишатиметься війна. Руйнування енергетичної, виробничої та логістичної інфраструктури безпосередньо позначається на діяльності підприємств, витратах бізнесу, потребі в обіговому капіталі та інвестиціях у власну енергетичну стійкість.
“Війна щодня породжує нові ризики та виклики для економіки, і банківський сектор не може існувати поза реаліями заподіяної ворожих шкоди. Проте банки вже довели свою здатність ефективно працювати навіть у надскладних умовах. Тому нашим завданням на друге півріччя є не лише збереження надійності та довіри, а й, за можливості, розширення фінансових інструментів для громадян і бізнесу”, — підкреслив Сергій Мамедов.
Дохідність депозитів
За оцінкою Сергія Мамедова, за умови зваженої монетарної стратегії Національного банку, у другому півріччі не передбачається значних змін у депозитному сегменті. Банки й надалі будуть зацікавлені у залученні коштів населення в гривні, тому ставки залишатимуться достатньо привабливими.
Очікується, що середня дохідність за депозитами в національній валюті становитиме:
- на 6 місяців — близько 14,5% річних;
- на 9 місяців — близько 14% річних;
- на 12 місяців — близько 14,5% річних.
При цьому в окремих банках за спеціальними депозитними пропозиціями максимальні ставки можуть перевищувати середньоринкові.
“Цілком ймовірно, що гривневі депозити залишатимуться одним із найбільш зрозумілих інструментів заощадження для громадян. Вкладник може зафіксувати дохідність на певний термін і водночас не брати на себе надмірних ризиків. Особливо це стосується депозитів на 6-9 місяців, які поєднують достатньо високу дохідність і прийнятну гнучкість”, — зазначив банкір.
Чи залишатимуться гривневі депозити вигідними
За словами експерта, доцільність розміщення коштів у гривневі депозити в другому півріччі залежатиме від двох основних показників: фактичної інфляції та динаміки курсу національної валюти.
Водночас він наголосив, що для громадян, які прагнуть зберегти можливість швидше скористатися коштами, оптимальними можуть бути депозити на 6-9 місяців. Для тих, хто готовий зафіксувати дохідність на довший строк, річні вклади можуть забезпечити більший фінансовий запас у разі помірного послаблення гривні.
Банкір навів граничні показники, за яких гривневі депозити можуть втратити свою привабливість порівняно з інфляцією або придбанням іноземної валюти.
Депозит на 6 місяців
За середньої ставки 14,5% річних чистий дохід вкладника після сплати податків становитиме близько 5,6% за весь термін розміщення коштів. Гіпотетично такий депозит почне втрачати реальну прибутковість, якщо сукупна інфляція за 6 місяців перевищить 5,6%. Якщо ж порівнювати його з придбанням долара за стартовим орієнтиром близько 45 грн/$, то валютна альтернатива зрівняється з депозитом у разі зростання курсу приблизно до 47,52 грн/$.
Депозит на 9 місяців
За середньої ставки 14% річних чистий дохід після оподаткування становитиме близько 8,1% за строк вкладення. Відповідно, такий депозит втратить реальну прибутковість, якщо сукупна інфляція за 9 місяців перевищить близько 8,1%. У порівнянні з валютною альтернативою, пороговим стане курс долара на рівні приблизно 48,65 грн/$.
Депозит на 12 місяців
За середньої ставки 14,5% річних чистий дохід вкладника після сплати податків становитиме близько 11,2% за рік. Отже, річний депозит почне втрачати реальну прибутковість, якщо річна інфляція перевищить близько 11,2%. Якщо порівнювати його з купівлею долара за курсом близько 45 грн/$, валютна альтернатива стане рівнозначною депозиту лише за умови зростання курсу приблизно до 50,04 грн/$.
“Математика депозитів у другому півріччі залишається достатньо переконливою. Навіть шестимісячний вклад під середню ставку 14,5% річних збереже свою доцільність, якщо курс долара перебуватиме в прогнозованих межах 45-46 грн. Депозити на 9 і 12 місяців матимуть ще більший запас стійкості як до впливу інфляції, так і до потенційного курсового послаблення гривні”, — пояснив Сергій Мамедов.
Розвиток кредитування
На думку експерта, у кредитному сегменті значну роль насамперед відіграватимуть державні програми. Серед ключових державних інструментів залишаються програми “Доступні кредити 5-7-9%” для бізнесу, “єОселя” для громадян, які прагнуть придбати власне житло, та програми енергокредитування.
Водночас, як стверджує банкір, дедалі більшого значення набувають партнерські програми банків із виробниками та постачальниками основних засобів для ведення бізнесу, а також спільні іпотечні програми банків із девелоперами. Саме такі механізми дають змогу підприємцям придбати необхідне обладнання й транспорт для розвитку справи, а громадянам — отримати житло на вигідніших умовах.
За оцінкою Сергія Мамедова, наразі сукупна частка кредитів, виданих за державними програмами, та кредитів за спільними програмами банків із партнерами розподілена майже порівну.
“Державні програми залишаються надзвичайно важливими, але паралельно швидко розвиваються партнерські програми банків із виробниками, постачальниками та девелоперами. Саме конкуренція таких інструментів робить кредити доступнішими для клієнтів. Але для того, щоб банки могли кредитувати більше, їм потрібен капітал, резерви й передбачувані правила гри. Якщо надмірне податкове навантаження обмежуватиме ці можливості, це може стримати темпи кредитування і для бізнесу, і для громадян”, — підкреслив експерт.
Він нагадав, що зараз триває дискусія щодо можливого продовження у 2027 році 50% податку на прибуток банків. На його переконання, разовий фіскальний ефект для бюджету може суперечити прагненню держави активніше розвивати кредитування.
“За підрахунками профільних асоціацій АУБ та НАБУ, якщо ставка податку на прибуток банків залишиться на рівні 50% у 2027 році, то українські банки можуть сплатити близько 20 млрд грн до бюджету. Водночас ці кошти потенційно можуть створити до 200-300 млрд грн кредитного ресурсу для економіки. Тому питання полягає не лише в тому, скільки може отримати бюджет податкових відрахувань, а й у тому, який обсяг кредитування економіка може недоотримати у 2027 році”, — підкреслив банкір.
Ситуація на валютному ринку
Важливою передумовою для стабільної роботи банківського сектору у другому півріччі буде ситуація на валютному ринку.
За словами Сергія Мамедова, головним інструментом збереження прогнозованої курсової динаміки залишатиметься режим “керованої гнучкості”. Його суть полягає в тому, що регулятор за потреби згладжує надмірні коливання за допомогою валютних інтервенцій і не допускає різких неконтрольованих стрибків.
“Для банківського сектору курсова стабільність має фундаментальне значення. Вона впливає на очікування вкладників, рішення позичальників, вартість імпортного обладнання, інвестиційну активність бізнесу та загальну довіру до гривневих інструментів. Режим “керованої гнучкості” вже довів, що дає змогу ринку адаптуватися до складних умов без різких валютних потрясінь”, — зазначив банкір.
Серед основних ризиків для курсу у другому півріччі він назвав можливе загострення безпекової ситуації, нові атаки на енергетичну та логістичну інфраструктуру, потенційне погіршення ситуації на Близькому Сході, збільшення попиту на валюту з боку імпортерів та інфляційний тиск.
Водночас за базового сценарію, який передбачає достатні обсяги міжнародної підтримки, контрольовану інфляцію, збереження активної ролі Національного банку та відсутність нових надзвичайних зовнішніх шоків, у другому півріччі 2026 року курс долара може перебувати в коридорі 45,5-46,5 грн/$, а курс євро — в межах 52,5-53,5 грн/€.
“Очікується, що протягом другого півріччя курсові коливання будуть цілком очікуваними, адже країна живе в умовах війни, значних бюджетних потреб і високої залежності від зовнішньої підтримки. Але, за очікуваннями, йтиметься саме про контрольовані й помірні зміни. У цій формулі різке або некероване послаблення гривні малоймовірне”, — підсумував Сергій Мамедов.
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ГЛОБУС" (ГЛОБУС БАНК) засновано у 2007 році.
Станом на червень 2026 року регіональна мережа налічує 34 відділення, у т.ч. 29 входять до об’єднаної мережі Power Banking, що дає змогу працювати за умов відсутності електропостачання.
ГЛОБУС БАНК підтверджено найвищий кредитний рейтинг за національною шкалою на рівні uaAAA, а також рейтинг депозитів на рівні ua2+ за шкалою рейтингового агентства "Експерт-Рейтинг".
Пріоритетними напрямками діяльності банку є кредитування енергоефективних проєктів, іпотечне кредитування на первинному ринку, автокредитування, кредитування малого та середнього бізнесу.
ГЛОБУС БАНК є акредитованим партнером низки державних програм: державної іпотечної програми “єОселя”, програми пільгового кредитування малого та середнього бізнесу “5-7-9”, “Доступний факторинг”, “Доступний фінансовий лізинг 5-7-9”, “Енергонезалежність фізичних осіб – власників домогосподарств”.
Банк є партнером ДУ “Фонду енергоефективності” за програмами кредитування ОСББ та ЖБК “Енергодім” та “ГрінДІМ”.
Банк є учасником державної програми “Національний кешбек”.
25 червня 2024 року ГЛОБУС БАНК став одним із 17 найбільших українських банків, що підписали Меморандум про кредитування проєктів з відновлення енергоінфраструктури.
Голова правління ГЛОБУС БАНКУ Сергій Мамедов є віцепрезидентом Конфедерації будівельників України та віцепрезидентом Асоціації українських банків.
Дата: 29.06.2026