-
Тетяна Єрмоленко
Журналістка
Як підвищення цін на будматеріали позначається на нові ЖК у 2026 році?
Девелопери вже звикли до того, що цінники на сировину ростуть. Але ті зміни, що трапляються у 2025–2026 роках, виглядають як всеосяжний тиск одночасно з декількох боків. Колектив Delo.ua вивчав, з яких причин будівництво стає дорожчим такими темпами, як це відбивається на вартості “квадрату”, і що з цим роблять будівельники та клієнти.
- Чому зросли ціни на матеріали, і наскільки?
- Кадри, як другий напрямок тиску на собівартість
- Як це позначається на цінниках квартир?
- Хто і як пристосовується до змін?
- Що відбувається з новими об’єктами?
Чому зросли ціни на матеріали, і наскільки?
З початку 2025 року будівельні матеріали в Україні стали дорожчими в середньому на 10–15%, залежно від типу товару. Водночас, у цих даних спостерігається суттєва різниця між певними позиціями.
Найбільше підвищення зареєстровано на продукцію, що містить цемент, велику кількість енергії або праці у виробництві. За інформацією Інтерфакс-Україна, цінники на матеріали збільшилися від 7% до 20%:
- тротуарна плитка стала дорожчою майже на 20%,
- залізобетонні вироби – на 12–15%,
- бетон – на 7–10%,
- щебінь та пісок – до 10%.
Загалом, щебінь, пісок і бетон зросли в ціні найменше. Однак, навіть цей “найбільш м’який” сегмент призводить до збільшення витрат у тих проєктах, де ці матеріали використовуються у значних кількостях.
На загальну ситуацію з подорожчанням матеріалів впливає і структурний фактор. Так, ціна цементу росте через вартість електроенергії та транспорту, вартість металопрокату – через підвищення ціни сировини і логістичних витрат, а вартість пиломатеріалів – через розширення експортних поставок і зменшення доступних обсягів деревини на внутрішньому ринку.
У свою чергу, утеплювачі та ізоляційні матеріали ростуть у ціні через підвищений інтерес до енергоефективних технологій, тобто саме той інтерес, що формують нові норми будівництва.
Кадри, як другий напрямок тиску на собівартість
Оплата роботи працівників стала так само гострим фактором тиску на собівартість, як і самі матеріали. Так, заробітна плата в будівельній сфері за останній рік збільшилася на 25% і більше.
В інтерв’ю для Інтефакс-Україна, генеральний директор групи «Ковальська» Сергій Пилипенко зазначає:
«Стає все важче знайти компетентних фахівців, і саме це є причиною того, що іноді нам важко виконати деякі замовлення з тією оперативністю, якої б нам хотілося.
Все це впливає фактично і на ВВП, і на конкурентність внутрішньої економіки, і на наші продукти. Але це також спонукає нас до більш автоматизованих технологій, вкладень в IT-рішення, вдосконалення процесів і модернізацію на більш сучасне обладнання».
Отже, якщо у 2021 році оплата праці складала відносно невелику частину вартості квадратного метра, то сьогодні, за оцінками гравців ринку, цей показник у нових проєктах досягає 10–20%. І він продовжує збільшуватися разом із фінансовими очікуваннями тих, хто ще працює в цій галузі.
Як це позначається на цінниках квартир?
Математика ринку така, що збільшення собівартості будівництва обов’язково впливає на ціну квадратного метра. За даними ЛУН, у 2025 році первинний ринок нерухомості показав таку динаміку:
- Одеса – плюс 19%,
- Хмельницький – плюс 14%,
- Луцьк, Житомир і Тернопіль – по 12%,
- Івано-Франківськ і Чернігів – по 10%.
Навіть у Львові, де цінники і без того найвищі в країні (58,6 тисячі гривень за квадратний метр), зростання становило 6%.
Хто і як пристосовується до змін?
Ринок по-різному реагує на тиск, і ці реакції вже впливають на структуру пропозиції.
Купівля більш компактних квартир
Клієнти переходять на менший метраж. Якщо раніше стандартом вважалася квартира на 100–120 квадратних метрів, то зараз інтерес зміщується до 60–85 квадратів.
Але й акцент перемістився з простору на ефективне планування. Менша площа за вищою вартістю “квадрату” стала компромісом, на який ринок іде свідомо.
Переорієнтація пріоритетів закупівель
Забудовники змінюють тактику закупівель. Довготривалі угоди з постачальниками, альтернативні матеріали (наприклад, легкі бетонні блоки, перероблена сталь) і попереднє планування обсягів стають звичайною практикою для тих, хто прагне контролювати собівартість.
Ставка на енергоефективність
Інвестиції в енергоефективність парадоксально стали одночасно і пунктом витрат, і конкурентною перевагою. Витрати на генератори, акумуляторні системи та сонячні панелі збільшують собівартість.
Однак, саме ці об’єкти продаються швидше і за вищою ціною. Ті комплекси, що пропонують ліквідний продукт і вищу будівельну динаміку, стають дорожчими на 7–10%, що значно перевищує середньоринкові показники.
Що відбувається з новими об’єктами?
Попри тиск собівартості, ринок не припинив існування, а продовжує змінюватися. З початку 2025 року в Україні почалися продажі у 214 нових житлових комплексах. У Києві та області кількість нових проєктів зросла на 70% в порівнянні з минулим роком. Найбільш активний ринок нових ЖК спостерігається у Львові: 63 нових комплекси за рік.
Повертаються і пакетні інвестори, ті, хто купує декілька квартир одночасно з інвестиційними цілями. У 2022–2023 роках такий інтерес був майже відсутній. У 2026-му він ще не є масовим, але достатньо відчутним, щоб говорити про поновлення інвестиційного інтересу до первинного ринку.
Отже, ситуація на ринку будівельних матеріалів у найближчі роки буде, скоріш за все, нестабільною. Але існують і тенденції, що сприятимуть адаптації. Модульне будівництво набуває популярності як спосіб заощадити час та ресурси. Нові технології, в тому числі 3D-друк та автоматизація процесів, поступово знижують залежність від ручної праці.