В Україні розпочинають реалізацію проєктів соціального житла: деталі нової системи
За підтримки міжнародних донорів в Україні закладається фундамент для формування комплексної системи соціального житла. Заступниця міністра розвитку громад та територій України Наталія Козловська розповіла про поточну житлову кризу, старт перших будівельних проєктів у громадах та функціонування програми “єВідновлення”.
Інформація надана виданням Delo.ua з посиланням на інтерв’ю заступниці міністра розвитку громад та територій України Наталії Козловської для ресурсу “Хмарочос”.
Згідно з даними Мінрозвитку, близько 9 тисяч громадян перебувають на соціальному квартирному обліку, проте житлом забезпечено менше 2 тисяч осіб. Ця статистика не відображає реальної ситуації. Для вдосконалення системи, ухвалено закон “Про основні засади житлової політики”, який передбачає створення Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи.
Вибір громад внутрішньо переміщеними особами
Дослідження, проведене Мінрозвитком у співпраці з громадськими організаціями та УВКБ ООН, виявило, що наявність вільного житла в громаді не є визначальним фактором для переїзду внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Пріоритети людей при виборі нового місця проживання розподіляються по-іншому.
Насамперед, вони враховують наявність роботи та економічні перспективи в новому населеному пункті. Другим за важливістю фактором є близькість до родичів або до звичного регіону проживання. Через це більшість намагається залишатися поблизу рідних домівок — у Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій та Полтавській областях, хоча деякі обирають безпечніший Ужгород. Питання наявності житла посідає лише третє місце в цьому переліку.
За статистичними даними, 40% ВПО мешкають в орендованих помешканнях, 12% — у родичів, і лише невелика частка (приблизно 70 тисяч осіб) користується місцями тимчасового проживання.
Будівництво нових житлових комплексів та залучення міжнародних партнерів
Мінрозвитку вже здійснило перші практичні кроки:
- Пілотний проєкт із ЄІБ та Європейською Комісією: серед 25 громад-кандидатів, за критерієм фінансової стійкості, було відібрано п’ять міст — Житомир, Кременчук, Кропивницький, Миколаїв та Львів. Фінансування будівництва здійснюватиметься за рахунок кредитних та грантових коштів. На даний момент тривають фінансові розрахунки, після чого розпочнеться розробка проєктної документації.
- Запобігання формуванню “гетто”: уряд запевняє, що враховує негативний досвід країн ЄС. Соціальні житлові фонди не будуть закритими секторами для малозабезпечених. Це житло призначене для людей із середнім рівнем доходу, які не мають власної нерухомості, але є цінними для громади як фахівці. Вони зможуть орендувати квартири без потреби у субсидіях.
- Проєкт для мешканців Маріуполя в Білій Церкві: Маріупольська міська рада наразі розробляє проєктну документацію для будівництва двох будинків, що включатимуть 1500 квартир, у місті Біла Церква. Міська громада надала земельну ділянку безкоштовно. Житло залишатиметься у комунальній власності Маріуполя та надаватиметься в оренду за вартістю, що не перевищуватиме 30% від сімейного доходу. Приватизація такого житла буде неможливою. Очікується, що перші об’єкти будуть готові вже наступного року.
Реформування програми “єВідновлення”
Програма “єВідновлення”, що фінансується Світовим банком та Банком розвитку Ради Європи, передбачає надання компенсацій за пошкоджене майно та сертифікатів на придбання нового житла взамін зруйнованого. Харківська область лідирує за обсягом використання сертифікатів (7519 об’єктів), за нею йдуть Київщина, Дніпропетровщина та Київ. Натомість, на Закарпатті було реалізовано лише 338 сертифікатів. Термін дії сертифікатів становить 5 років.
Нещодавно було запущено третій напрям програми — надання житлових ваучерів для ВПО з окупованих територій для придбання нерухомості. Наразі ця можливість доступна для учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни. Було подано 40 тисяч заявок, з яких 31,5 тисячі отримали погодження, а 1100 громадян вже стали власниками житла.
Основні перешкоди у реалізації програми:
- Проблеми з документацією: автоматична перевірка права власності через Реєстр пошкодженого майна неможлива, якщо житло не було приватизоване або дані про нього відсутні в Державному реєстрі речових прав (ДРРП). Мінрозвитку закликає громадян терміново оновити відповідні дані через Центри надання адміністративних послуг (ЦНАПи).
- Низька швидкість роботи комісій: у містах з високим рівнем небезпеки комісії не встигають обробляти заяви та потребують додаткової підтримки.
- Зруйноване майно в зонах бойових дій: через безпекові ризики комісії не мають змоги фізично оглядати об’єкти. Для вирішення цієї проблеми у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №11444. Він дозволить місцевим органам влади визнавати території або населені пункти повністю зруйнованими на основі характеру руйнувань, що пришвидшить отримання сертифікатів громадянами.
Щодо географії використання житлових сертифікатів на придбання знищеного майна, лідером є Харківська область, де було використано 7519 сертифікатів. Далі йдуть Київська область, Дніпропетровська область та місто Київ. Для порівняння, на Закарпатті за сертифікатами було придбано лише 338 помешкань. Термін дії сертифіката становить 5 років.
Нагадаємо, у травні Україна обрала п’ять міст для будівництва соціального житла за кошти ЄС. Громади Львова, Житомира, Миколаєва, Кременчука та Кропивницького здобули право на участь в експериментальному проєкті завдяки високому рівню організаційної та технічної готовності місцевої влади до роботи з міжнародними інвестиціями.