Багато городників дивуються, чому міцна домашня розсада раптом починає чахнути після висадки.
А причина найчастіше не в ґрунті та не в погоді, а в тому, що рослини просто не готові до реального світу.
Загартовування — це не забаганка, а обов'язковий етап підготовки, повідомляє кореспондент Біловини. Воно допомагає розсаді пережити різку зміну умов без стресу.
Домашні рослини ростуть у теплі, без вітру та під м'яким світлом. На вулиці ж на них чекають перепади температури, пряме сонце та протяги.
Без підготовки листя одержують опіки, а коріння перестає працювати. Рослина витрачає сили виживання, а чи не зростання.
Загартовування допомагає адаптувати фізіологічні процеси. Рослина вчиться регулювати випаровування вологи та зміцнює тканини.
Експерти радять починати з коротких прогулянок на свіжому повітрі. Перші дні достатньо 20-30 хвилин.
Поступово час збільшують, щоб розсада звикла до світла та вітру. Це знижує ризик шоку після висаджування.
Особливо важливо захищати рослини від прямого сонця. Домашнє листя занадто ніжне і легко одержує опіки.
Краще ставити розсаду в півтінь і потім переносити на світлі ділянки. Так адаптується м'яко.
Температурні перепади також грають роль. Нічні зниження допомагають зміцнити кореневу систему.
Але не можна одразу залишати розсаду на вулиці на ніч. Це надто різке навантаження.
Досвідчені городники починають загартовування за два тижні до висаджування. Цього часу достатньо, щоб рослини зміцніли.
Якщо пропустити цей етап, розсада може зупинитися у зростанні. Відновлення триває тижні.
Загартовані рослини швидше приживаються і дають сильніші пагони. Це відбивається і на врожаї.
Деякі культури особливо чутливі – томати, перці, баклажани. Їм потрібна м'якша адаптація.
Але навіть невибагливі рослини краще переносять пересадку після загартовування. Це — універсальне правило.
І якщо приділити цьому процесу трохи уваги, грядки віддячать потужним зростанням. Загартовування – маленький крок, який вирішує половину успіху.
Читайте також
- Що посадити після гороху наступного року: про це не розповість сусід по дачі
- Чому баклажани – погані попередники: і що зможе там рости