>
Фото: SuperAgronom.com Стійкі бур’яни на полях соняшнику на АгроАрена Bayer
Згідно зі звітом Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), втрати врожаю сільськогосподарських культур від забур’яненості посівів в Україні сягають у середньому 33%. Витрати на гербіцидний захист становлять близько 60% від загальних витрат на охорону рослин. При цьому, проблема стійкості бур’янів до гербіцидів викликає дедалі більше занепокоєння, а випадки такої резистентності вже зафіксовані на території України.
Це питання обговорювалося під час прес-туру на АгроАрена Bayer, розташованому в Черкаській області. Там були закладені дослідні ділянки в межах проєкту IWM (Integrated Weed Management, інтегрований контроль бур’янів), як повідомляє SuperAgronom.com. Ця система об’єднує агрономічні, механічні та хімічні методи боротьби з бур’янами з метою запобігання розвитку резистентності та забезпечення тривалої ефективності захисту рослин.
Володимир Железков, експерт з технологічного супроводу бізнесу засобів захисту рослин Bayer Ukraine, зазначив, що проблема резистентності загострюється через те, що значна частина аграріїв не усвідомлює її наявності та не визнає її.
«Щойно фермер усвідомить, що стикається з такою проблемою на своєму полі, він почне рухатися в правильному напрямку, аби кожне поле було чистим, і кожна культура давала максимально прибуткову врожайність. Адже існують погодні фактори, на які ми, на жаль, не можемо впливати. Проте, є й ті фактори, як-от гербіцидний контроль бур’янів, на які ми маємо прямий вплив», — підкреслив фахівець.
Однією з головних причин виникнення резистентності є обмежена кількість механізмів дії гербіцидів.
Олександр Каменєв, провідний менеджер з маркетингу індустріальних культур Bayer Ukraine, повідомив, що з понад 1,5 тисячі доступних гербіцидних продуктів на ринку, 70% належать до класу сульфонілсечовин, а 20% — до імідазолінонів. Усі вони є інгібіторами ALS. Лише 10% гербіцидів мають інші механізми дії.
«Отже, наш арсенал інструментів для протидії цій проблемі є обмеженим. Тому ми не можемо покладатися виключно на пестициди», — зауважив фахівець.
Загалом, історія реєстрації резистентності бур’янів в Україні розпочалася у 2017 році, коли було офіційно зафіксовано стійкість плоскухи звичайної до інгібіторів ALS у посівах рису. З того часу вже виявлено 5 видів бур’янів з резистентністю, які були внесені до міжнародної бази даних.
За словами Олександра Каменєва, найбільшу небезпеку становить амброзія полинолиста, оскільки в її випадках спостерігається перехресна резистентність до двох механізмів дії.
Компанія Bayer Ukraine також розробляє власну “карту” фіксації випадків резистентності певних бур’янів, спираючись на звернення аграріїв із відповідними проблемами та результати аналізу зразків бур’янів.
Перший підтверджений випадок у рамках цієї програми було зафіксовано у 2020 році в Кіровоградській області. Тоді до компанії звернувся агровиробник, який зіткнувся з недостатньою ефективністю гербіцидів. Відібране насіння було відправлено на дослідження до Франції, однак отримання результатів займало приблизно рік. Саме тому, починаючи з 2021 року, Bayer надала можливість проводити тестування зразків безпосередньо в Україні.
За даними Олександра Каменєва, у 2021 році була підтверджена резистентність вже двох видів бур’янів — щириці звичайної та амброзії полинолистої. У 2022 році було відібрано значну кількість зразків, проте лише один з них виявився стійким.
Згодом географія підтверджених випадків поступово розширювалася. У 2023 році нові осередки з’явилися в Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій, Черкаській та Полтавській областях. У 2024 році дослідження знову підтвердили випадки в Кіровоградській області та виявили нові осередки амброзії.
Читати також: Мультирезистентність бур’янів до гербіцидів: дослідження, небезпека, методи контролю
Найбільший обсяг досліджень було проведено у 2025 році. За результатами аналізу, нові підтверджені випадки резистентності щириці з’явилися також у Хмельницькій, Вінницькій, Київській та Чернігівській областях.
Водночас фахівець наголосив, що ця карта не відображає реального масштабу проблеми в Україні.
«Ми відбирали насіння лише з тих ділянок, звідки до нас надходили звернення. Це були не лише наші клієнти — зверталися також господарства, які не використовують препарати Bayer», — зазначив він.
Компанія повідомляє, що розвиває платформу IWM у співпраці з Інститутом фізіології рослин і генетики НАН України, щоб оперативно виявляти випадки резистентності та надавати агровиробникам допомогу в коригуванні систем захисту.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com