>
Фото: SuperAgronom.com Зерно пшениці
Пшениця завершила тиждень значним спадом: вересневий контракт CBOT подешевшав майже на 39 центів за бушель, а MATIF – на €10/т. Незважаючи на збереження високих чорноморських ризиків, цього було недостатньо для підтримки попередньої надбавки: міжнародні імпортери не поспішали замінювати українське та російське походження дорожчою європейською пшеницею.
Про це інформують аналітики Spike Brokers.
Експортні поставки з України та росії суттєво сповільнилися після середини місяця. російський експорт склав близько 1,6 млн т. Водночас порти Констанца, Варна та Бургас наблизилися до високого ступеня завантаженості через переспрямування частини суден з чорноморських портів України та росії.
Україна протягом 1–30 липня експортувала приблизно 1,06 млн т пшениці. Основними покупцями стали Бангладеш, Індонезія, Алжир, Саудівська Аравія та Ємен.
На внутрішньому ринку індекс продовольчої пшениці знизився до $195/т CPT Одеса (11,5%), фуражної — до $185/т. Реакція цін була значно менш вираженою, ніж падіння ф’ючерсів, оскільки сільгоспвиробники не збільшували обсяги продажів пропорційно ходу збиральної кампанії.
Частина виробників утримує зерно через невизначеність щодо портових відвантажень, а активні покупці зосереджуються на виконанні раніше укладених контрактів. Через це фізичний ринок залишається обмеженим: біржове зниження скорочує можливості експортерів підвищувати закупівельні ціни, але обмежена пропозиція стримує глибшу корекцію.
За оцінками науковців, точка беззбитковості для озимої пшениці становить близько 5 т/га за ринкової ціни 9000 грн/т — саме за таких умов виторг з гектара покриває витрати, які цьогоріч оцінюють приблизно в 45 тис. грн.
За ціни 5200 грн/т цю межу неможливо досягти навіть за високої врожайності: щоб вийти в нуль, довелося б збирати понад 8,5 т/га, що для більшості господарств є нездійсненним. Тобто йдеться не про зменшення маржі, а про роботу зі збитками.
Звідси й ризик припинення збору врожаю. Витрати на пальне, оплату праці та техніку доводиться нести негайно, а виторг їх не покриває — і частина господарств може просто відкласти обмолот, сподіваючись на зміну ситуації. Проблема полягає в тому, що зерно в полі псується швидше, ніж відновлюється логістика.
Завантажити
Меланія Несмачна, SuperAgronom.com