Глобальне зростання залишатиметься на рівні нижчому, ніж до пандемії – МВФ 10.10.2023 11:32 Укрінформ Міжнародний валютний фонд (МВФ) очікує зростання глобальної економіки до 3,5% за підсумками 2023 року, а також зниження цього показника на 0,6% наступного року, що лише віддаляє його від середнього історичного рівня 3,8%, який існував до пандемії.
Про це повідомив у вівторок під час презентації нового огляду «Перспективи світової економіки» (WEO) у Марракеші головний економіст Фонду П’єр-Олів’є Горінчас, передає власний кореспондент Укрінформу.
«Відповідно до нашого базового прогнозу, (глобальне – ред.) зростання сповільниться з 3,5% минулого року до 3,0% цього року, а також до 2,9% наступного року», – зауважив представник МВФ.
При цьому він підкреслив, що нинішні прогнози залишаються нижчими за період від початку 2000-х до глобальної пандемії COVID-19. Водночас уточнений прогноз на 2024 рік є нижчим на 0,1 відсоткового пункту порівняно з липневим оновленням WEO.
У представленому у вівторок звіті підкреслюється, що глобальне відновлення залишатиметься «повільним і нерівномірним» після пандемії COVID-19, зокрема через наслідки вторгнення РФ в Україну.
Найшвидше відновлення серед потужних економік спостерігається в Сполучених Штатах, де динаміка зростання ВВП у 2023 році, за оцінками, перевищить «доковідні» показники.
МВФ також відзначає відновлення в країнах зони євро, хоча і меншою динамікою, адже обсяг виробництва в регіоні досі є на 2,2% нижчим, ніж у період до пандемії. У Фонді зауважують, що це певною мірою «відображає більшу вразливість регіону від війни в Україні», а також пов’язаного з нею шоку для умов торгівлі та різкого зростання цін на імпортовані енергоносії.
Уповільнення в Китаї, пов’язане з пандемією, на додаток до кризи в секторі нерухомості призвело до більших втрат національного виробництва – приблизно на 4,2% порівняно з «допандемійним» періодом.
Інші країни з ринком, що формується, а також економіки, що розвиваються, демонструють ще слабше відновлення. Це особливо стосується країн з низьким рівнем доходу, де втрати виробництва в середньому становлять понад 6,5%. При цьому країни з нижчим рівнем доходу потерпають додатково від підвищення відсоткових ставок за кредитами та знецінення валюти.
Тим часом, зауважується, що подальші ризики стали більш збалансованими, ніж шість місяців тому, завдяки розв’язанню проблеми «стелі» державного боргу США, а також рішучим діям влади Швейцарії й Сполучених Штатів щодо стримування фінансової нестабільності. Тим не менше зазначається, що криза сектору нерухомості в Китаї може поглибитися, що може позначитися на експортерах сировини.
Водночас у звіті звертається увага на збереження інфляційного тиску, який потребує вищих відсоткових ставок, ніж очікувалося раніше. Не виключається також вплив додаткових чинників, пов’язаних із кліматичними та геополітичними потрясіннями, які можуть викликати нові стрибки цін на харчування та енергоносії.
Як повідомляв Укрінформ, перед початком Зборів МВФ і Світового банку директор-розпорядниця Фонду Крісталіна Георгієва зазначила, що, за підсумками першої половини цього року, світова економіка показала надзвичайну стійкість. Водночас, за її словами, у подальшому не можна втрачати пильність.
Економіка МВФ ВВП Пандемія
Источник: www.ukrinform.ua
