“>
Фото: SuperAgronom.com
У певні періоди може виникнути потреба в обробці полів десикантами з метою контролю бур’янів. Проте, трапляється, що ці засоби виявляються неефективними проти певних видів рослинності. Сергій Авраменко, доктор сільськогосподарських наук та провідний науковий співробітник Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН, пролив світло на причини цієї проблеми, проілюструвавши це на прикладі поля ріпаку, розташованого на Харківщині.
На зазначеному полі ріпак частково зазнав пошкоджень від морозу. У зонах, де підмерзання було найінтенсивнішим, спостерігалося бурхливе зростання бур’янів. Тому було прийнято рішення провести десикацію для боротьби з ними.
Було застосовано препарат, що містить дикват дибромід (150 г/л) у дозі 3 л/га. Однак, через 9 днів після обробки стало очевидним, що препарат не мав належного ефекту на окремі види бур’янів.
«Якщо ми оцінимо стан осоту, то побачимо, що він пожовтів належним чином. Проте, якщо розглядати лободу, то її листя залишається зеленим, а суцвіття майже неушкодженими. Саме лобода створюватиме труднощі під час збору врожаю», — зауважив Сергій Авраменко.
Згідно з його спостереженнями, препарат показав недостатню ефективність також проти таких рослин, як полин, молочай, гірчак березковидний та інших видів бур’янів.
Читати також: В якій фазі розвитку озимої пшениці гербіциди найменше її пригнічують: на Харківщині триває масштабний експеримент
Науковець виділив три ключові причини, які призвели до того, що десикація не забезпечила очікуваних результатів.
- Перша похибка полягала у погодних умовах, що передували внесенню препарату. Незважаючи на те, що температура під час обробки сягала близько 24–26 °C, перед цим кілька днів поспіль спостерігалася сильна спека, до 36–38 °C. Сергій Авраменко пояснює, що через температурний стрес рослини, зокрема лобода біла, формують щільний восковий наліт, який перешкоджає проникненню активної речовини.
«Іноді ми вважаємо, що вирішальним фактором є температура в момент обробки. Це хибне уявлення. Необхідно враховувати попередні погодні умови та ступінь стресу, в якому перебували рослини», — підкреслив він.
- Другою причиною стало недостатнє дозування робочого розчину. На полі було використано 150 л/га, тоді як, за словами фахівця, в умовах посухи цю норму слід було б збільшити щонайменше до 300 л/га.
- Третьою похибкою науковець визначив невідповідний рівень pH робочого розчину. Препарат на основі диквату демонструє найкращу ефективність при кислотності в діапазоні 4,5–6,5 pH. Однак, у даному випадку вода мала слаболужну реакцію (приблизно 7,5 pH), до того ж, до бакової суміші було додано КАС, що ще більше підвищило показник pH.
«Ми створили слаболужне або навіть лужне середовище, в якому дикват діє неефективно», — пояснив Авраменко.
Водночас він зазначив, що навіть при використанні стандартного препарату на основі диквату диброміду можна досягти високоякісних результатів, суворо дотримуючись регламенту застосування.
«Дотримуйтеся рекомендацій щодо температури, об’єму води та кислотності робочого розчину — тоді препарат буде діяти значно результативніше», — підсумував Сергій Авраменко.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com
Читати також: Флуфенацет йде в минуле: як побудувати захист зернових культур, особливо в системах no-till, strip-till та mini-till
Будьте першими, хто дізнається про найактуальніші агрономічні новини України, підписавшись на наші сторінки в Facebook, Telegram, а також на Instagram СуперАгронома.