“>
Фото: SuperAgronom.com Картопля
Загальна картина на полях викликає занепокоєння, зазначає Микола Фурдига, керівник Інституту картоплярства НААН України. У значній частині областей спостерігається серйозний дефіцит вологи, який збігся з найбільш критичним етапом розвитку рослин — цвітінням та формуванням бутонів.
«У нашому Інституті картоплярства вирощується приблизно 60 сортів. Ми регулярно проводимо спостереження шляхом викопування бульб і, порівнюючи з минулим роком, фіксуємо зменшення врожайності на 30%. Причина — аномальний температурний стрес. Коли температура понад 5 днів поспіль перевищувала +37°C, фотосинтетична поверхня рослин фактично не функціонувала. Рослина використовувала всю воду не для нарощування врожаю, а для власного охолодження та підтримки життєдіяльності», — говорить науковець.
Через цей 6-денний температурний шок, зауважує Микола Фурдига, було втрачено приблизно 7 т/га врожаю. І це показники для полів, що зрошуються — як методом крапельного поливу, так і дощування. На поливних землях ситуація ще складніша, там втрати будуть відчутнішими.
Через поточний дефіцит вологи бульби вже не зможуть набрати належної маси. Наприкінці жовтня — на початку листопада, коли розпочнеться масове збирання врожаю і ринок усвідомить реальний недобір, ціни неминуче зростуть.
«За моїми прогнозами, вартість зросте приблизно на 30% від поля та на 12–15% при реалізації зі сховищ. Я не враховую можливий імпорт, як це було у 2024 році, але якісна картопля, безумовно, коштуватиме дорожче. Тут варто згадати й про культуру споживання. Українці традиційно намагаються зробити запаси з осені, аби зберігати картоплю на балконах. Це неправильний підхід. Якість набагато краще зберігається у професійних овочесховищах та в супермаркетах», — поділився науковець.
Завантажити
Олена Басанець, SuperAgronom.com