>

Фото: SuperAgronom.com
Новий науковий аналіз від фахівців Університету Аризони виявив, що кліматичні зміни можуть справляти на рослини набагато потужніший вплив, ніж припускають сучасні кліматичні прогнози. Це свідчить про можливе недооцінювання загроз для сільського господарства, біорізноманіття та природних систем.
Результати цього дослідження вказують на те, що до кінця нинішнього століття температура листя рослин (canopy temperature) збільшуватиметься приблизно на 16% швидше, ніж температура навколишнього повітря. Саме температура листя безпосередньо регулює інтенсивність фотосинтезу, випаровування води (транспірацію) та інші життєво важливі процеси рослин.
За словами дослідників, більшість актуальних моделей оцінюють вплив потепління на рослини, орієнтуючись на температуру повітря. Це призводить до того, що масштаб теплового стресу для рослин може бути суттєво занижений. У періоди екстремальної спеки та дефіциту вологи рослини змушені закривати свої пори (продихи), аби мінімізувати втрати води. Внаслідок цього фотосинтез сповільнюється, а поверхня листя нагрівається ще стрімкіше.
Читати також: Посуха: як від неї захищаються рослини та чим може допомогти агроном
Для сільгоспвиробників це означає, що ризики зниження врожайності через підвищені температури можуть бути недооцінені. Коли спостерігається спека та брак вологи, рослини закривають продихи для зменшення втрат води. Водночас процес фотосинтезу сповільнюється, погіршується накопичення сухої маси, а поверхня листя нагрівається ще більше. Як наслідок, сільськогосподарські культури довше перебувають у стані теплового дискомфорту, що негативно впливає на формування врожаю.
Науковці підкреслюють, що перегрівання листя матиме не лише наслідки для агрономії. Якщо фотосинтез у рослин скоротиться, вони поглинатимуть менше вуглекислого газу, що може додатково прискорити глобальне потепління. Крім того, зменшення транспірації означає вивільнення меншої кількості вологи в атмосферу, що може впливати на формування хмар, обсяги опадів та загальні погодні процеси.
Автори дослідження закликають до інтеграції температури рослинного покриву до кліматичних моделей. Це дозволить точніше передбачати майбутні загрози для сільського господарства та розробляти більш дієві стратегії пристосування до змін клімату.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com
Будьте першими, хто дізнається найактуальніші агрономічні новини України, підписавшись на нашу сторінку у Facebook, Telegram, а також на наш Instagram.
