Через зміну тактики російських атак, спрямованої на повітряні тривоги протягом дня, українські школи можуть збільшити кількість днів онлайн-навчання. Також розглядаються інші гнучкі формати, щоб забезпечити безперервність освітнього процесу.
Про це повідомила народна депутатка, секретарка Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки й інновацій Наталія Піпа в ефірі Громадського радіо. Вона зазначила, що безпекова ситуація в регіонах України є дуже різною, тому школи вже п’ятий рік поспіль самостійно визначають формат початку навчального року.
1 вересня навчальні заклади можуть проводити традиційні урочисті лінійки, але остаточне рішення залишається за адміністрацією кожної школи. Держава рекомендує перші уроки присвятити темі «Мова гідності». Лінійки, якщо їх вважатимуть доцільними, радять організовувати лише для першокласників та одинадцятикласників, аби зменшити скупчення людей та забезпечити можливість розмістити всіх в укриттях.
Наталія Піпа наголосила на проблемі нестачі укриттів в українських школах, яка особливо гостро відчувається у великих містах, таких як Київ та Харків. У деяких школах просто немає можливості збудувати додаткові укриття, а стандартні підвальні приміщення не є повноцінними бомбосховищами, здатними витримати балістичні атаки та удари дронів.
Зміна тактики російських військ, коли повітряні тривоги лунають не лише вночі, а й кілька разів на день, суттєво впливає на освітній процес. Наразі чітких протоколів роботи в таких умовах ще немає.
Через ці обставини можливе збільшення кількості онлайн-днів. Наталія Піпа визнає, що дистанційне навчання є не найкращим варіантом як для засвоєння знань, так і для соціалізації дітей, проте безпека залишається пріоритетом. «Не виключено, що це можливо. Можливо, буде певне поєднання форматів», — зазначила вона.
Що можуть змінити в навчальному році
Якщо очні заняття доведеться переривати, школам нададуть більше гнучкості. Розглядаються такі варіанти, як навчання по суботах або продовження навчального року в червні, адже закон дозволяє освітній процес до 1 липня. Депутатка зауважила, що подібну практику застосовують навіть у європейських країнах, де немає війни.
Окремо Наталія Піпа розкритикувала програму безоплатного шкільного харчування для всіх учнів. За її словами, фінансування передбачено лише на три місяці, а громади подали заявки лише на приблизно половину від виділених коштів. Ці кошти могли б бути спрямовані на харчування та оновлення харчоблоків, але не на оплату праці кухарів.
Наступний навчальний рік стане перехідним етапом до реформи старшої школи. З 1 вересня 2027 року кількість предметів у старших класах буде скорочено з 17 до 11: п’ять профільних, п’ять обов’язкових та один на вибір. Цього року відповідні програми почнуть пілотувати у кількох школах кожної області.