Автомобільна промисловість Німеччини переживає наймасштабніше скорочення зайнятості серед великих промислових галузей країни. Станом на кінець першого півріччя 2026 року в секторі працювали 691,5 тис. людей — на 42,3 тис., або 5,8%, менше, ніж роком раніше.
За даними Федерального статистичного відомства Німеччини, це найнижча кількість працівників у німецькому автопромі з 2005 року. Водночас галузь залишається другою за чисельністю зайнятих у промисловості після машинобудування, де працюють 905,9 тис. людей.
Скорочення охопило як автовиробників, так і постачальників компонентів. У виробництві автомобілів та двигунів чисельність працівників зменшилася на 6,1% — до 429,2 тис. У сегменті деталей і комплектуючих падіння становило 7,6% — до 219,5 тис. Водночас у виробництві кузовів, причепів та надбудов зайнятість зросла на 10% — до 42,8 тис.
До німецького автопрому належать одні з найвідоміших автомобільних брендів світу. Зокрема, це Volkswagen, Audi та Porsche, які входять до Volkswagen Group, а також BMW і Mercedes-Benz. До галузі належить і німецький бренд Opel, який нині є частиною міжнародної групи Stellantis. Водночас статистика зайнятості охоплює не лише самих автовиробників, а й підприємства, що випускають двигуни, кузови, деталі та комплектуючі, тому криза зачіпає значно ширший ланцюг автомобільної промисловості.
Проблеми виходять далеко за межі автомобільної галузі. У всій обробній промисловості Німеччини кількість працівників за рік скоротилася на 144,1 тис., або 2,7%, — до 5,29 млн.
На тлі слабшого попиту та посилення глобальної конкуренції найбільші німецькі виробники переглядають витрати й виробничі потужності. Volkswagen у липні представив новий план трансформації: концерн має намір скоротити модельний ряд до 50%, зменшити складність продуктової пропозиції до 75% та адаптувати виробничі потужності приблизно до 9 млн автомобілів на рік.
До пандемії виробнича система Volkswagen була розрахована приблизно на 12 млн машин. За даними компанії, потужності вже скоротили на 2 млн автомобілів, а наступні кроки заплановані в Європі та Китаї. Серед головних причин трансформації концерн називає зростання витрат, тарифний тиск, посилення регуляторних вимог та жорсткішу глобальну конкуренцію.
Падіння зайнятості відбувається на тлі структурної перебудови одного з ключових секторів європейської економіки. Для Німеччини це означає не лише скорочення робочих місць, а й перехід автовиробників до компактнішої виробничої моделі з меншими потужностями та жорсткішим контролем витрат.
Для України ця трансформація важлива як індикатор змін у промисловому попиті ЄС, від якого залежать експортні можливості та інтеграція українських виробників у європейські ланцюги постачання.